про повернення позовної заяви
05 червня 2024 року справа № 480/4020/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 31.01.2022 по 31.05.2022, розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, а також виплати грошове забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування (перерахунок) виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 31.01.2022 по 31.05.2022, розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 грн на відповідні тарифні коефіцієнти згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, а також виплатити грошове забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 18.07.2022 по 19.05.2023 розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів його посадових окладів та його окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2022 Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 грн та на 01.01.2023 Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" - 2684 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, а також виплати грошове забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити донарахування (перерахунок) виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 18.07.2022 по 19.05.2023, розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2022 Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 грн та на 01.01.2023 Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" - 2684 грн на відповідні тарифні коефіцієнти згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, а також виплатити грошове забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову протягом 10 днів з дня отримання її копії шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій необхідно вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів.
24.05.2024 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що предметом даного позову є оскарження бездіяльності відповідачів про яку він дізнався з листа командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2024 № 1432 та листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2024 року № 5/654, якими відмовлено у задоволенні заяв Лаврика від 22.04.2024 року, а також зобов'язання донарахувати (перерахувати) виплачене грошове забезпечення за період проходження служби. Оскільки спірні правовідносини, які становлять предмет позову, обмежені періодом з 26.04.2024 та з 24.04.2024 по цей час, тому строки звернення до адміністративного суду починають свій перебіг саме з вказаних дат.
Додатком до заяви надано копію витягу з наказу Начальника Науково-дослідного центру ракетних військ і артилерії від 17.07.2023 № 101 та копію листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2024 № 5/654.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України о позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній по 18.07.2022 включно) визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352-ІХ), що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Закон № 2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, отже, його норми не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Отже, до 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин не застосовувалися, а щодо періоду після 19.07.2022, строк позовної давності застосовується.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 31.01.2022 по 31.05.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 18.07.2022 по 16.07.2023 він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 16.07.2023 позивача зараховано в списки особового складу Науково-дослідного центру ракетних військ і артилерії.
У позовній заяви позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого грошового забезпечення за період з 31.01.2022 по 31.05.2022, а також бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого грошового забезпечення за період з 18.07.2022 по 19.05.2023.
Тобто, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в день виплати військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення за період його служби з 31.01.2022 по 31.05.2022 та в день виплати ІНФОРМАЦІЯ_2 грошового забезпечення за період його служби з 18.07.2022 по 19.05.2023.
Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою 16.05.2024, тобто з пропуском тримісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України.
У заяві про поновлення пропущеного строку позивач зазначає, що предметом даного позову є оскарження бездіяльності відповідачів, про яку він дізнався з листа командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2024 № 1432 та листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.04.2024 року № 5/654.
Разом з тим, у позовних вимогах ОСОБА_1 про вказані листи не зазначає, а просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого грошового забезпечення за спірний період.
Відтак, отримання позивачем листа командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2024 № 1432 та листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2024, якими відмовлено у здійсненні перерахунку грошового забезпечення за спірні періоди, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
Також суд відхиляє доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку у зв'язку з відсутністю документів, які отримані 20.04.2024, оскільки позивач знав про порушення своїх прав під час виплати грошового забезпечення за спірний період. Направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 запиту від 16.04.2024, а також направлення до відповідачів заяв від 22.04.2024, не є тією обставиною, що позбавляла позивача можливості вчасно звернутися до суду з даним позовом.
Тобто, до суду не надано доказів, що позивач після виплати грошового забезпечення за спірний період не зміг вчасно звернутися до суду з поважних причин.
Отже, позивачем не доведено, що існували поважні причини, які перешкоджали йому вчасно звернутись з даним позовом до суду.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом після закінчення встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку та вказані ним в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави не можуть бути визнані поважними, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.О. Бондар