Дата документу 05.06.2024Справа № 554/4215/24
Провадження № 3/554/1223/2024
05.06.2024 р. м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Горбунова Я. М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полтавського районного управління поліції ГУНП у Полтавській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код невідомий, громадянина України, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 13.04.2024 р. о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, висловлював словесні образи, чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився. Зазначив, що напередодні ввечері до конфлікту прийшов до колишньої дружини та дітей в гості. Разом із ОСОБА_2 вони вжили алкогольні напої. Зранку 13.04.2024 р. він вийшов до магазину по пиво, вирішив повернутися до квартири, де проживає його колишня дружина та діти по речі, але двері ніхто йому не відчинив. ОСОБА_1 вирішив викликати працівників поліції, щоб ті допомогли потрапити йому до квартири та забрати речі, продовжуючи гучно стукати по дверях квартири. У результаті чого його колишня дружина також викликала працівників поліції. Коли працівники поліції приїхали, то склади відносно ОСОБА_1 протокол.
ОСОБА_2 зазначила, що дійсно, напередодні до події, її колишній чоловік прийшов в гості до дітей, вони сіли повечеряти та трішки випили. ОСОБА_2 була проти того, щоб ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, так як у нього є алкогольна залежність, його поведінка у тверезому виді зазвичай агресивна, а коли він вип'є то взагалі веде себе неадекватно. Коли він вийшов з квартири вона закрила двері, вирішила більше його не впускати, але ОСОБА_1 наполегливо стукав у двері її квартири, чим налякав її малолітніх дітей, одна з яких є дитиною інвалідом, та сусідів.
Протягом всього часу проживання до розлучення у 2019 році ОСОБА_1 систематично здійснював дії характерні для домашнього насильства, вживав алкогольні напої, що і стало підставою для розлучення. Після розлучення ОСОБА_2 не забороняла ОСОБА_1 спілкуватися з дітьми, однак приходячи до дітей, він часто був в алкогольному сп'яніння, кричав, погрожував, діти бояться його присутності.
Суд вивчив письмової докази, додані до протоколу, з яких встановив наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 315247 від 13.04.2024 р., рапорта, терміново заборонного припису стосовно кривдника серії АА№447857 від 13.04.2024 р. та письмових пояснень ОСОБА_2 , які відповідають поясненням, які вона надала в суді, встановлено, що 13.04.2024 р. о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння поводив себе агресивно, ображав її нецензурною лайкою, такі дії він вчиняє постійно.
При оцінці ризиків вчинення домашнього насильства за поясненнями постраждалої особи поліцейським при заповнені відповідної Форми зазначено, що кривдник зловживає алкогольними напоями.
Всі докази, надані суду, у своїй сукупності свідчать про той факт, що дії ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства носять стійких характер і створюють у потерпілої стан напруги, нервозності, необхідності вжиття заходів до самозахисту чи інших заходів самозбереження, та захисту дітей, у тому числі, емоційного здоров'я.
У аб'юзивних стосунках часто спостерігається цикл насильства, протягом якого чергуються зростання напруги, вчинення насильства та період примирення і спокою. Потерпілі можуть бути втягнуті в пастку цього циклу ізоляцією для сприяння насильству, насильницькою владою та контролем, травматичною прив'язаністю до кривдників, суспільним схваленням насильства, нестачею фінансових ресурсів, страхом (залякуванням), соромом (звинуваченням жертви) та прагненням захистити дітей.
Кривдники чинять домашнє насильство, коли вірять, що насильство є дозволеним, прийнятним, узаконеним чи про нього не буде повідомлено. Такі уявлення спричинюють між поколінні цикли насильства серед дітей чи інших людей, котрі відчувають, що таке насильство є прийнятним, виправданим і на нього дивляться крізь пальці. Багато людей не усвідомлюють себе як кривдників чи жертв, розглядаючи свої досвіди насильства як «сімейні конфлікти, що вийшли з-під контролю».
Наслідки домашнього насильства для потерпілих варіюються від фізичної інвалідизації, хронічних проблем зі здоров'ям, важких психічних порушень до фінансової скрути та нездатності будувати здорові стосунки. Діти, що живуть у домівках з насильством, з раннього віку виявляють психологічні проблеми, такі як ухильність надчутливість до загроз, неконтрольована агресія, що призводять до вторинної травматизації.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення видів насильства міститься у п.п.4,14,15,17 ч.1 зазначеного закону і має наступне визначення.
Психологічне насильство визначене як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суд, вивчивши та оцінивши всі надані суду докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілій, доведена повністю.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини. Також суд зазначає, що разом із потерпілою ОСОБА_2 проживають двоє малолітніх дітей, одна з яких є дитина інвалід, а систематичність ОСОБА_1 дій домашнього насильства, яке вчиняється в присутності малолітніх дітей, які є найбільш вразливими щодо таких фактів насильства і менш захищеними внаслідок свого віку та емоційної і психологічної незрілості, та вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати штраф та направити для проходження програми для кривдників.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягувач: Полтавське районне управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області (Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Полтава, вул. Сковороди, 2 Б).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Направити ОСОБА_1 до Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради, розташованого за адресою м. Полтава, майдан Незалежності, 5 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд Октябрського району м. Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Я. М. Горбунова