Дата документу 05.06.2024Справа № 554/9227/13-к
Провадження № 1-в/554/32/2024
05 червня 2024 року м.Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
представника заявника адвоката ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,
У січні 2024 року адвокат звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5 із заявою про скасування арешту майна. Свою заяву обґрунтовує тим, що постановою слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області від 04 квітня 2011 року було накладено арешт на невизначене майно свідка у кримінальній справі №113230209 - ОСОБА_6 . Зазначає про те, що постановою слідчого від 16 листопада 2011 року в порушенні кримінальної справи №113230209 відносно ОСОБА_6 відмовлено у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. Надалі за вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 26 грудня 2011 року у справі № 1-854/11 і вироком суду від 06 лютого 2015 року у справі № 554/9227/13-к питання щодо арештованого майна ОСОБА_6 не вирішувалось.
Зазначає, що листом від 27 грудня 2023 року № 24/М-1699 ГУНП України в Полтавській області повідомлено, що скасування арешту на майно належить до компетенції суду.
Наявність арешту перешкоджає заявниці вільно володіти, користуватись та розпоряджатись майном.
У судовому засіданні представник заявниці заяву про скасування арешту майна підтримав, просив задовольнити з наведених у заяві підстав.
Прокурор у судовому засіданні із заявою про скасування арешту майна не погодилась, оскільки заявником не надано постанови про накладення арешту на майно. Таким чином, неможливо встановити наявність чи відсутність підстав для арешту майна. В розпорядженні прокуратури відсутні будь-які відомості щодо такого арешту. Неможливо встановити також юрисдикцію суду щодо розгляду цього питання.
Суд вважає, що подана заява про скасування арешту майна не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За відомостями Державного реєстру прав, зокрема, його архівної складової - Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр), станом на 10 січня 2024 року у Реєстрі наявне обтяження у виді арешту нерухомого майна, зареєстроване 17.05.2011 за реєстраційним номером НОМЕР_1 , реєстратор: Полтавська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України (36003, Полтавська область, м.Полтава, вул.Жовтнева, 40-В), підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, б/н, 04.04.2011, СУ УМВС України в Полтавській області, слідчий ОСОБА_7 , об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник: ОСОБА_6 , обтяжувач: Управління МВС України в Полтавській області, код: 08592276, 36000, Полтавська область, м.Полтава, вул.Пушкіна, 83, заявник: СУ УМВС України в Полтавській області, слідчий ОСОБА_7 .
Згідно з п.9 Перехідних положень КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, суд, розглядаючи цю справу, застосовує норми КПК України 1960 року.
Положеннями КПК України 1960 року передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).
Питання щодо зняття арешту після ухвалення вироку суду КПК України 1960 року прямо не врегульовано.
Крім цього, власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого за КПК України 1960 року не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.
Водночас ч. 1 ст. 409 КПК України 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Суд зазначає, що питання про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, неодноразово розглядалося Верховним Судом, який висловлював певні правові позиції щодо юрисдикції такого питання та порядку його розгляду.
Зокрема:
- спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
- якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №766/21865/17).
Постановою слідчого від 16 листопада 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи №113230209 відносно ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення (а.с.5).
Таким чином, на думку суду, ОСОБА_6 не набула статусу учасника кримінального провадження № 113230209.
Згідно з наведеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду суд вважає, що ініціювання ОСОБА_6 провадження про скасування арешту майна в порядку кримінального судочинства є помилковим.
Отже, вимоги заявниці ґрунтуються виключно на праві власності заявниці на арештоване майно і такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.273, 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), суд
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна (в порядку КПК України 1960 року).
На постанову може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту її проголошення через Октябрський районний суд міста Полтави.
Суддя ОСОБА_1