Справа № 333/2031/24
Провадження № 3/333/1217/24
04 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого машинистом в Публічному акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
21.02.2024 року о 00 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , в м. Запоріжжі, по вул. Космічна, біля буд. 144, керував транспортним засобом «GEELY JL 7152», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат - 1,44%о проміле, тест № 1884). Від керування транспортним засобом був відсторонений.
Будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явилися.
04.06.2024 року від адвоката Швайковського А.А. надійшло клопотаня про відкладення розгляду справи.
Вирішуючи питання про відкладення судового розгляду, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла 05.03.2024 року та передана на розгляд судді Кулик В.Б.
25.03.2024 року до суду надійшла заява адвоката Швайковського А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ознайомлення з матеріалами справи.
11.04.2024 року задоволено клопотання адвоката Швайковського А.А. про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому засіданні.
01.05.2024 року задоволено клопотання адвоката Швайковського А.А. про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю на работі ОСОБА_1 , який бажає особисто надати пояснення в справі.
22.05.2024 року задоволено клопотання адвоката Швайковського А.А. про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому засіданні.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» вказано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом неодноразово відкладались засідання за клопотаннями захисника Швайковського А.А., однак ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання 04.06.2024 року не з'явилися, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, так як неодноразові заявлення клопотань про відкладення розгляду справи на думку суду свідчить про затягування останніми судового розгляду та за своєю суттю є зловживанням їх процесуальними правами та обов'язками, передбаченими КУпАП.
Дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов наступного висновку.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. п. 9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
До суду працівниками УПП в Запорізькій області були надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 621794 від 21.02.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорт працівника УПП в Запорізькій області Майсак Д., згідно з яким під час несення служби 21.02.2024 року був зупинений автомобіль «GEELY JL 7152», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу за згоди водія, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат - 1,44%о проміле, тест № 1884). На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія серія НОМЕР_2 вилучено, від керування транспортним засобом відсторонений;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- результат спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат 1,44%о проміле, тест № 1884);
- направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутнє;
- довідка УПП в Запорізькій області, що ОСОБА_1 має посвідчення водія;
- довідка про відсутність повторності за ч. 1 ст. 130 КпАП України;
- диск з відеозаписом, з якого встановлено, що ОСОБА_1 з результатом тесту був згоден, пояснив, що дійсно вживав алкогольні напої, а саме пиво 0,5 літра.
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сукупність встановлених обставин свідчить, що під час події ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, суспільну небезпеку вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, так як таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопрушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Реквізити для сплати: отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопрушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик