Справа № 217/130/24
Провадження № 2/217/91/2024
05 червня 2024 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Гордієнко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 21 лютого 1996 року Виконавчим комітетом Авдіївської міської ради, згідно рішення № 26 від 19 лютого 1996 року, позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру було зареєстровано у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 01 березня 1996 року, за реєстровим номером 4992. З метою реєстрації права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно він звернувся до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації його права було відмовлено з тих підстав, що державний реєстратор не отримав підтвердження інформації від компетентного органу, який проводив реєстрацію права власності до 01 січня 2013 року про зареєстровані права на вищевказану квартиру. У зв'язку з чим, позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, згідно якої не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 лютого 1996 року Виконавчим комітетом Авдіївської міської ради, згідно рішення № 26 від 19 лютого 1996 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,5 кв.м. Згідно реєстраційного напису, право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 01 березня 1996 року, за реєстровим номером 4992.
Згідно технічного паспорта від 12.02.1996, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,50 кв.м., житловою площею 25,90 кв.м., належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано Донецьким БТІ за № 4992.
Згідно копії письмової заяви від 06.12.2023, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06.12.2023 звернулась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер заяви 58375176.
Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області Бєспечної Г.Ю. № 70644260 від 11.12.2023 та № 71203906 від 19.01.2024, листа державного реєстратора № 01.1-19/1287 від 12.12.2023, щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою № 58375176 від 06.12.2023 через неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному Законом відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носії інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Авдіївка, що відноситься до Авдіївської міської територіальної громади Донецької області, місто Донецьк та місто Ясинувата, які входять до Донецького району Донецької області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на вищевказану квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на квартиру, яка міститься на паперових носіях у БТІ, що знаходиться на тимчасово окупованій території України (м. Донецьк) на даний час неможливо, позивач не може зареєструвати своє право власності, чим позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном, що безпосередньо порушує його право власності, тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,50 кв.м., житловою площею 25,90 кв.м.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Авдіївського міського
суду Донецької області С.Г. Пронін