04 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/11679/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт"
про скасування заходів забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт"
до Міністерства юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадської організації "Центр захисту інвалідів",
про визнання протиправним та скасування наказу,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" про забезпечення позову задоволено. В апеляційному та касаційному порядку вказана ухвала місцевого господарського суду не переглядалася, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22, якою було вжито заходи забезпечення позову у цій справі, є чинною.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі № 910/11679/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" задоволено у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/11679/22 скасовано рішення Господарського міста Києва від 20.07.2023 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт".
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/11679/22, до Верховного Суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" із касаційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського міста Києва від 20.07.2023 у справі № 910/11679/22 залишити в силі.
Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 910/11679/22 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 скасовано, а рішення Господарського міста Києва від 20.07.2023 залишено в силі.
30.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" до Верховного Суду надійшла заява (подана 29.05.2024 через підсистему "Електронний суд") про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22. На думку заявника, оскільки справа перебуває у касаційному суді, яким ухвалено остаточне рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" у цій справі, саме касаційний суд має розглянути питання про скасування заходів забезпечення позову, підстави в застосуванні яких відпали, і які перешкоджають заявнику вільно реалізовувати права власника об'єкта нерухомого майна.
Перевіривши подану заяву, Верховний Суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно із частиною 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх застосував, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального чи процесуального права та фактичним обставинам справи. Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 29 постанови Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
У справі № 910/11679/22 заходи забезпечення позову вжито ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022, яка не була переглянута в апеляційному та касаційному порядку і є чинною.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що Суд касаційної інстанції має право скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої або апеляційної інстанції лише у разі скасування судових рішень, якими такі заходи вжиті, або у разі самостійного скасування таких заходів, вжитих цим судом, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала.
В іншому разі (у випадку скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої або апеляційної інстанцій, поза межами касаційного перегляду судових рішень), Верховний Суд діяв би не як "суд, встановлений законом". Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/6729/20 та від 21.05.2021 у справі № 916/3638/20.
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" ("Zand v. Austria") Європейська Комісія з прав людини висловила думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". У деяких випадках Європейський суд з прав людини визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, зокрема, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.2003 у справі "Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар і ля Мода проти Іспанії") ("Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span").
Отже, наведені положення унеможливлюють вирішення судом касаційної інстанції питання щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції, оскільки за змістом частин 1, 4, 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування заходів забезпечення має розглядатися тим судом, який їх вжив.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22.
Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак