04 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/284/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали справи
за заявою боржника: ОСОБА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ,
адреса реєстрації: АДРЕСА_1
адреса місця проживання: АДРЕСА_2
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участю представників учасників справи:
арбітражний керуючий Лозовський В.М.
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини ухвали на підставі ст.233 Господарського процесуального кодексу України.
25.03.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 29.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.04.2024, після усунення заявником недоліків, заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 26.04.2024.
Ухвалою суду від 26.04.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Лозовського В.М.; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 27.05.2024 для подачі до Господарського суду Чернігівської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника у строк до 27.06.2024 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 08.07.2024 для підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, схваленого зборами комітету кредиторів та погодженого з боржником; призначено попереднє засідання суду на 04.06.2024 на 10:00 год.
26.04.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність №73069.
10.05.2024 через канцелярію суду на виконання вимог п.9 ухвали суду від 26.04.2024 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла інформація щодо перетинання боржником та членами її сім'ї державного кордону України.
10.05.2024, на виконання вимог п.10 ухвали суду від 26.04.2024, від АТ "Креді Агріколь Банк" надійшов лист від 02.05.2024 №12829/2/2309-БЕ.
20.05.2024, на виконання вимог п.8 ухвали суду від 26.04.2024, від ГУ ДПС у Чернігівській області надійшов лист від 15.05.2024 №6221/6/25-01-12-02-12
22.05.2024, на виконання вимог п.10 ухвали суду від 26.04.2024, від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов лист від 15.05.2024 №20.1.0.0.0/7-240509/32145.
23.05.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Сенс Банк», що сформована в Електронному суді 22.05.2024, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 86 859,54грн основного боргу та 6 056,00грн судових витрат та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 27.05.2024 заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання грошових вимог до боржника залишена без руху, надано строк на усунення недоліків заяви.
27.05.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 404 108,00грн, з якої 398 052,00грн боргу за договором позики та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 28.05.2024 заява ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника прийнята до розгляду у попередньому засіданні 04.04.2024.
Ухвалою суду від 03.06.2024 повернуто Акціонерному товариству «Сенс Банк» заяву про визнання грошових вимог до боржника і додані до неї документи.
Попереднє засідання 04.06.2024 проведено в режимі відеоконференції, присутній арбітражний керуючий Лозовський В.М.
Інші учасники справи не скористалися правом на участь у попередньому засіданні.
Додаткових заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.
Суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
Арбітражний керуючий Лозовський В.М. визнав грошові вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Так, останній день подання заяв з вимогами до боржника 27.05.2024 (враховуючи, що останній день строку припадає на вихідний).
Судом встановлено, що до суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ОСОБА_2 у строк, передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Інших заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Так, за змістом заяви ОСОБА_2 , остання просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 404 108,00грн, в тому числі 398 052,00грн боргу за договором позики та 6 056,00грн витрат зі сплати судового збору за заявою.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 17.08.2023 між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір безвідсоткової позики (надалі - Договір).
Згідно з умовами Договору сторони обумовили наступне:
- Позикодавець передає у власність Позичальника, а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 365 686,00грн за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, встановленим на момент укладення даного договору та зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в дол. США не пізніше 31.12.2024.
Нарахування та сплата відсотків за користування позикою не передбачено (п.1);
- сума позики, встановлена п.1 даного договору, отримана Позичальником від Позикодавця до моменту підписання даного договору в повному обсязі, про що було складено розписку (п.2);
- Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 даного договору (п.4);
- у випадку повернення суми позики, визначеної в п.1даного договору Позичальником готівкою, Позикодавець зобов'язаний видати Позичальнику розписку про одержання суми позики в повному обсязі або частково (п.8);
На виконання умов Договору ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в повному обсязі грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 365 686,00грн за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ станом на 17.08.2023, що підтверджується відповідною розпискою від 17.08.2023.
Як зазначає кредитор, станом на день подання заяви заборгованість боржника за Договором становить 10000 (десять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 365 686,00грн за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ.
Крім того, за подання даної заяви кредитором сплачено судовий збір у сумі 5 368,00грн.
Від боржника до суду не надходило заперечень на грошові вимоги ОСОБА_2 .
Керуючий реструктуризацією визнав кредиторські вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Вказана заборгованість боржником не погашена.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 ст. 1047 ПК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.
Поряд з цим, статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України. Законом України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Декретом № 15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
У частині четвертій статті 5 Декрету № 15-93 наведено вичерпний перелік обставин, за яких особа, яка здійснює валютну операцію, має отримати на її здійснення індивідуальну ліцензію. Декретом № 15-93 не передбачено обов'язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику.
Статтею 524 ПК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Водночас, у постанові від 23.09.2021 у справі №910/866/20 Касаційний господарський суд Верховного Суду дійшов наступного висновку: «Аналіз норм статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, так як протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі N9 910/18739/16, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18. Судова колегія при цьому відзначає, що правове регулювання спірних правовідносин за статтями 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII є ідентичним правовому регулюванню порядку звернення конкурсних кредиторів з заявою з вимогами до боржника та їх розгляду за статтями 45, 47 КУзПБ».
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 909/722/14.
Тобто при визначенні статусу вимог кредитора до боржника має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника. (постанова ВС КГС від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором безвідсоткової позики від 17.08.2023.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 404 108,00грн, з якої 398 052,00грн боргу за договором позики із віднесенням до вимог другої черги та судові витрати кредитора у сумі 5 368,00грн (судовий збір), які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 1, 2, 9, 12, 13, 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати кредитором у справі № 927/284/24 по відношенню до фізичної особи - ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ):
- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) з грошовими вимогами на суму 404 108,00грн, з якої 398 052,00грн боргу за договором позики (друга черга реєстру вимог кредиторів) та 6 056,00грн - судові витрати зі сплати судового збору, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14.06.2024.
4. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.08.2024 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №305.
5. Копію даної ухвали надіслати: боржнику, арбітражному керуючому Лозовському В.М. (вул. Симиренка, 27, к.12, м. Київ, 03134; е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса в ЄСІТС: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), кредитору: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена лише в частині конкретних вимог кредиторів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Повний текст ухвали виготовлено 05.06.2024.
Суддя В.В. Моцьор