м. Чернівці
04 червня 2024 року Справа № 926/1314/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6, код ЄДРПОУ 42102122)
до Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60520, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Остриця, вул. Зелена, 1, код ЄДРПОУ 04418417)
про визнання договору недійсним та стягнення коштів у сумі 713 879,09 грн,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання В.В. Максимюк
представники:
від позивача - ОСОБА_1 ;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просить:
1) визнати договір між ТОВ «ЧОЕК» та Острицькою сільською радою Чернівецького
району Чернівецької області № 2 від 25.01.2021 року недійсним;
2) стягнути з відповідача на користь позивача 713 879,09 грн в порядку застосування двосторонньої реституції.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведених відкритих торгів по закупівлі UA-2020-12-04-003078-с (код ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» було визнано переможцем.
25.01.2021 року між ТОВ «ЧОЕК» та Острицькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області було укладено договір № 2 про постачання електричної енергії споживачу.
Підставою недійсності правочину вважає те, що він не відповідає нормам статті 45 Закону України «Про публічні закупівлі», нове тлумачення якої здійснено Великою Палатою Верховного Суду та відображено у постанові № 922/2321/22 від 24.01.2024 року.
Відповідачем у межах вказаного договору було спожито 936 065 кВт/год. електричної енергії, що в грошовому еквіваленті становить 3 611 280,38 грн. Аналогічна кількість кіловат на момент пред'явлення вимоги про визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституції становить 4 325 159,47 грн. (ціна згідно РДН 4,620576 грн). Таким чином, різниця зустрічних вимог складає 713 879,09 грн, що й просить стягнути з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В
Ухвалою від 17.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 04.06.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
20.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» через систему «Електонний суд» звернулось до суду з клопотанням про зупинення провадження у вказаній справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21, предметом розгляду в якій є необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, що має істотне значення для вирішення судового спору № 926/1314/24.
Присутня в судовому засіданні 04.06.2024 представник позивача просила підтримала клопотання про зупинення провадження у справі.
Заслухавши доводи представника позивача, розглянувши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Предметом спору у даній справі №926/1314/24 є визнання договору № 2 від 25.01.2021 року, укладеного між ТОВ «ЧОЕК» та Острицькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача 713 879,09 грн в порядку застосування двосторонньої реституції.
У провадженні Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" про визнання недійсним договору та стягнення коштів у сумі 199 850,40 грн.
Під час касаційного перегляду колегія суддів з'ясувала, що суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, визнавши недійсним оспорюваний договір, стягнув ці кошти з Відповідача на користь Позивача згідно з частини 3 статті 228 ЦК України. При цьому, встановивши умисел на вчинення такого правочину лише в однієї сторони - Відповідача, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що частина 3 статті 228 ЦК України встановлює, що суд не лише повинен повернути Позивачу все одержане Відповідачем за спірним договором, а й одержане Позивачем або належне йому на відшкодування виконаного за рішенням суду стягнути в дохід держави (фактично у частині 3 статті 228 ЦК України закріплено двосторонню реституцію, лише на користь держави) і таке стягнення в дохід держави відбувається в силу закону, а не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги, на що помилково послався, зокрема суд першої інстанції.
Вищевказане свідчить про те, що суд першої інстанції у справі, яка переглядається, з яким погодився і апеляційний господарський суд, при обґрунтуванні позивачем позову статтею 216 ЦК України, яка передбачає двосторонню реституцію, фактично застосував односторонню, пославшись на частину 3 статті 228 ЦК України, яка теж містить норму про "двосторонню реституцію на користь держави".
Наразі відсутня стала судова практика у застосуванні статті 203 ЦК України, частини 3 статті 228 ЦК України та частини 1 статті 216 ЦК України, частині 1 статті 208 ГК України вирішення якої забезпечить сталість розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у їх застосуванні.
У постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки договір за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, цей договір згідно з частинами 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Зазначаючи про нікчемність відповідного договору у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу Позивачеві, Відповідач не заявив (пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Проте, на думку колегії суддів у справі №918/1043/21, існує необхідність у відступленні від висновків Великої Палати Верховного Суду щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 справу № 918/1043/21 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на день проведення судового засідання розгляд справи №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду призначено на 19 червня 2024 року.
Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність і втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Необхідною передумовою для зупинення провадження у справі з підстав зазначених у п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України є наявність судових рішень в подібних правовідносинах під якими слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи (аналогічні правові висновки викладено у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи №305/1180/15-ц, №922/2383/16, №757/31606/15-ц).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Суд вважає, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі №918/1043/21 може вплинути на оцінку правомірності застосування наслідків недійсності договору.
Отже, господарський суд доходить до висновку про подібність правовідносин у вищезазначених справах за №918/1043/21 та №926/1314/24 за їхніми елементами, зокрема змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин) у конкретній справі, а відтак про подібність правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Керуючись статтями 13, 177, 182, 183, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 926/1314/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.
2. Сторонам в п'ятиденний строк після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №918/1043/21 повідомити суд про результат її розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 05 червня 2024 року.
Суддя І.В. Марущак