29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" травня 2024 р. Справа № 924/169/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом фермерського господарства "АСВ Довжок-05", с. Струга Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД", м. Київ
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство",
м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача: Валігура О.О. - згідно з довіреністю №11/03-24 від 11.03.2024
відповідача - ТОВ "Нортіс ЛТД": не з'явився
відповідача - ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство": не з'явився
Рішення ухвалюється 28.05.2024, оскільки в судовому засіданні 13.05.2024 постановлено ухвалу про оголошення перерви.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: фермерське господарство "АСВ Довжок-05" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" та товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", в якому просило: розірвати договір поставки №389 від 17.10.2023, укладений між фермерським господарством "АСВ Довжок-05" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД"; витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" на користь фермерського господарства "АСВ Довжок-05" сою врожаю 2023 р., у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" надати доступ посадовим особам та працівникам фермерського господарства "АСВ Довжок-05" на територію зернового складу, розташованого за адресою: 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А для відвантаження фермерському господарству "АСВ Довжок-05" сої врожаю 2023 р., у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032).
Ухвалою суду від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.02.2024, яке у подальшому було відкладено на 13.03.2024, 28.03.2024, 10.04.2024, 22.04.2024.
При цьому у засіданні 13.03.2024 судом постановлено ухвалу про залишення без задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі фізичної особи-підприємця Боднарука І.В. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; 28.03.2024 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів; у засіданні 10.04.2024 з огляду на відповідність положенням ст. ст. 14, 42, 46 ГПК України прийнято заяву позивача (від 09.04.2024) про зміну предмету позову, в якій просив:
1. розірвати договір поставки №389 від 17.10.2023, укладений між фермерським господарством "АСВ Довжок-05" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД";
2. зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" повернути фермерському господарству "АСВ Довжок-05" неоплачений товар, а саме: сою врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яка знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" за адресою: 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А, згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023;
3. зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме: соя врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" за адресою: 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А, згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023, шляхом його передачі фермерському господарству "АСВ Довжок-05".
Ухвалою суду від 22.04.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.05.2024, в якому у подальшому оголошено перерву на 28.05.2024.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
В обґрунтування позову позивач посилається на укладення з товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" договору поставки від 17.10.2023 №389, відповідно до якого позивач поставив вказаному товариству сою в кількості 18,032 т шляхом відвантаження на зерновий склад товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", з яким у товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" укладено договір складського зберігання зерна від 03.10.2023 №0310-1. Однак товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" умов договору поставки не виконало, зокрема, оплати товару не здійснило, не підписало видаткову накладну та товарно-транспортну накладну на поставку, що свідчить про неприйняття ним товару. Вказаними діями товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" допустило істотне порушення умов договору поставки, що є підставою для його розірвання. З огляду на зазначене вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" не може вважатися власником товару та утримувати його. Зокрема, з огляду на умови п. 5.1 договору поставки, якими передбачено відстрочку платежу частинами, та обставини несплати відповідачем вартості товару згідно із зазначеними умовами договору, вважає, що положення ст. ст. 694, 695 ЦК України надають позивачу право відмовитись від договору і вимагати повернення проданого товару.
Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 179, 184, 189, 316, 317, 319, 321, 328, 334, 386, 387, 392, 525, 526, 651, 655, 694, 695 ЦК України, ст. 95 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" у відзиві на позов (від 19.02.2024) повідомило, що 18.10.2023 на його складі згідно з договором складського зберігання зерна №0310-1 від 03.10.2023 поклажодавцем ТОВ "Нортіс" було завезено зерно сої. Провівши зважування продукції, з боку ТОВ "Деражнянське ХПП" був складений реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з проведенням лабораторних досліджень якості, де вага товару становила 18680 кг в фізичній вазі (після доробки, залікова вага зерна склала 18032 кг). Згідно з даними ТТН вантажовідправником та автомобільним перевізником зерна є ФГ "АСВ Довжок-05". На даний час зерно сої в кількості 18032 кг зберігається згідно договору складського зберігання № 0310-1 від 03.10.2023 на складах ТОВ "Деражнянське ХПП" за адресою: 32200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Деражня, вул. Миру, 74а. Стверджує, що не може забезпечити видачу згаданого товару на користь позивача, оскільки на зберігання його було передано з боку ТОВ "Нортіс ЛТД". Вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Також у додаткових поясненнях (від 01.04.2024) щодо наявного у нього на зберіганні майна - сої врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц зазначило, що крім договору складського зберігання зерна №0310-1 від 03.10.2023, який був оформлений шляхом обміну через електронну пошту, ТОВ "Деражнянське ХПП" ще оформляло реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з проведенням лабораторних досліджень якості за середньодобовим зразком за 18.10.2023 та складську квитанцію №79 від 18.10.2023. Повідомило, що під час передачі майна на зберігання представники ТОВ "Нортіс ЛТД" були відсутні, оскільки їхня присутність не є обов'язковою. Видача/оформлення інших документів щодо підтвердження зберігання зерна не передбачена, відповідно, не здійснювалась. Станом на 01.04.2024 ТОВ "Нортіс ЛТД" згідно з договором складського зберігання зерна №0310-1 від 03.10.2023 отримало послуг на загальну суму 258463,17 грн, з яких понад 200 тис. грн оплачено.
У заяві (від 09.04.2024), посилаючись на положення ст. ст. 26, 37, 43, 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", позивач зокрема, зазначив, що договір №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023 не відповідає типовій формі, затвердженій КМУ, не підтверджує видачу складського документа. Зерно з боку відповідача - ТОВ "Нортіс ЛТД" передано на зберігання не було, документ на прийняття зерна на зберігання з боку ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" не видало, у реєстр з присвоєнням порядкового номеру не внесло, заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно особі, яка здала зерно на зберігання, не передано; складська квитанція ТОВ "Нортіс ЛТД" видана не була. З боку ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" реєстр зернового складу про прийняття на зберігання згаданого майна позивачу не надано та не підтверджено його наявність. Також позивачу на адвокатський запит не надано жодного виду реєстрів, які би підтверджували зберігання згаданого майна, видачу другого примірника складського документа на користь ТОВ "Нортіс ЛТД" та внесення плати з боку останнього за внесення запису до реєстру.
Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання (від 28.05.2024), в якому з посиланням на п. 1 ч. 2, ч. 6 ст. 46, ч. ч. 1-3 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України зазначив, що відмовляється від позовної вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Деражнянське ХПП" усунути перешкоди ФГ "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме: соя врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, шляхом його передачі ФГ "АСВ Довжок-05". Просить в цій частині позовних вимог провадження закрити, повідомивши про обізнаність із наслідками відмови від позовної вимоги.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням відмови від частини позовних підтримав.
Відповідач - ТОВ "Деражнянське ХПП" представника у судове засідання не направило. На адресу суду надіслало клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі його представника та зазначає про підтримання позовних вимог.
Відповідач - ТОВ "Нортіс ЛТД" представника у судове засідання не направило, відзиву на позов не надало, причини не повідомило, хоча було належним чином повідомлене про судовий розгляд справи. Ухвали суду від 22.04.2024 про призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні, від 13.05.2024 про повідомлення щодо часу та місця проведення судового засідання після оголошеної в ньому перерви направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуті на адресу суду із відмітками відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою" відповідно.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач - ТОВ "Нортіс ЛТД" не скористалося своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
17.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" (покупець) та фермерським господарством "АСВ Довжок-05" (продавець) укладено договір поставки №389 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити насіння сої (товар) українського походження врожаю 2023 року на умовах СРТ- елеватор ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А (зерновий склад).
У п. 1.3 договору поставки продавець повідомляє і підтверджує, що він є безпосереднім виробником товару. Товар, який поставляється за цим договором, є товаром, виробленим на земельних ділянках, які перебувають у його власності або в користуванні (оренді, суборенді), а сам продавець є сумлінним і єдиним його власником.
Кількість товару в заліковій вазі складає 25 тон (+/-5% в опціоні покупця) (п. 2.1 договору поставки).
Відповідно до п. 2.2 договору поставки кількість товару визначається згідно з складськими квитанціями, виданими зерновим складом.
Якість товару визначається лабораторією зернового складу, відповідно до карток аналізу зерна, виданих зерновим складом, що здійснює зберігання товару (п. 2.5 договору поставки).
Згідно з п. 3.1 договору поставки ціна товару становить 14300,00 грн з ПДВ за одну тону; вартість товару без ПДВ 12543,86 грн (+/-5%), сума ПДВ 43903,51 грн (+/-5%), загальна вартість товару з ПДВ 357500,00 грн (+/-5%) (п. п. 3.1, 3.2 договору поставки).
Відповідно до п. 4.1 договору поставки поставка товару в повному обсязі здійснюється в строк до 30.10.2023 включно.
У п. 4.2 договору поставки узгоджено, що поставка товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей. У випадку ненадання продавцем всіх вищезазначених документів покупець має право, на власний вибір, або оплатити товар без таких документів або відмовитись від прийняття та оплати товару з покладанням всіх понесених витрат на продавця.
За умовами п. 4.3 договору поставки датою поставки та переходу права власності на товар і всіх ризиків та вигод, пов'язаних з товаром, від продавця до покупця, є дата відвантаження товару покупцю в місці поставки відповідно до п. 1.1 договору, що відповідає даті видаткової накладної на товар або його партію.
Згідно з п. 5.1 договору поставки покупець сплачує 86% вартості товару на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 5 банківських днів з дати поставки товару, підписання договору та надання документів, зазначених в п. 4.2, п. 10.4 договору, та рахунку; 14% - на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 3 банківських днів з дати надання документів, зазначених в п. 4.2 договору, рахунку із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати та реєстрації податкових накладних на всю суму товару.
Копії документів, необхідних для оплати товару, надаються покупцю протягом 1 робочого дня з дати поставки товару згідно з п. 4.2 та передачі його покупцю, в іншому випадку покупець має право вимагати зміни ціни за цим договором (п. 5.4 договору поставки).
Відповідно до п. 6.3 договору поставки покупець залишає за собою право відмовитися від прийняття товару у разі, якщо складський документ оформлений без зазначення якісних показників, які передбачені договором, або з іншим порушенням законодавства або ж не зареєстрований в день його оформлення у Держреєстрі або ж у разі невідповідності реєстраційних даних даним, зазначеним у складському документі.
У разі, якщо продавець не поставить покупцеві товар в повному обсязі в термін, встановлений п. 4.1 договору, покупець має право, на власний вибір, в односторонньому порядку відмовитися від приймання товару і цього договору та/або укласти договір з третьою особою з метою виконання цього договору на непоставлену продавцем кількість. В цьому випадку покупець звільняється від обов'язку прийняття і оплати непоставленої продавцем кількості товару (п. 6.4 договору поставки).
Пунктом 6.11 договору поставки передбачено, що продавець зобов'язаний протягом 5 календарних днів після поставки або передплати в залежності від того, що трапилося раніше, зареєструвати податкову накладну в ЄДРПН з відповідним заповненням всіх обов'язкових реквізитів податкової накладної та на повну суму поставки (або передплати).
За умовами п. 7.1 договору поставки покупець зобов'язується вчасно прийняти і оплатити товар, укласти за власний кошт і на свій ризик договір зберігання із зерновим складом, визначеним у п. 1.1 цього договору. Продавець зобов'язується надати покупцю протягом 3 робочих днів з дати поставки товару повний пакет копій документів, перерахованих у п. 4.2, протягом 5 робочих днів - повний пакет їх оригіналів.
Копії підписаного сторонами договору та/або доповнень, змін до нього, надіслані за допомогою факсимільного зв'язку та/або електронною поштою, зберігають юридичну силу до моменту обміну оригіналами такого підписаного договору (п. 10.2 договору поставки).
Згідно з п. 10.3 договору поставки він набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Пунктом 10.9 договору поставки визначено, що вся електронна переписка по умовам договору ведеться шляхом надсилання електронних листів на електронну адресу сторін.
У п. 11 договору поставки серед реквізитів сторін зазначено їх адреси електронної пошти.
Матеріали справи містять копії зображення екрану з повідомленнями щодо укладення договору, які надсилалися сторонами на зазначені у договорі поставки адреси електронної пошти.
У матеріали справи надано копію договору складського зберігання зерна №0310-1 від 03.10.2023 (далі - договір складського зберігання), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" (поклажодавець), згідно з п. 1.1 якого зерновий склад зобов'язується виступити вантажоодержувачем, прийняти, зберігати, здійснити доробку і відвантажити на першу вимогу, передані поклажодавцем зернові та/або олійні та/або бобові культури (зерно) останньому чи його довіреній особі, а поклажодавець зобов'язується передати на зберігання вказане в договорі зерно та оплатити за надані послуги.
Асортимент і кількість зерна, яке приймається на зберігання: соя 1000 тон, соняшник 1000 тон, кукурудза 1000 тон (п. 1.2 договору складського зберігання).
У п. 1.3 договору складського зберігання сторони узгодили, що документом, що підтверджує кількість зерна, яке знаходиться на збереженні у зернового складу і належить до відпуску поклажодавцю, є складська квитанція, видана зерновим складом у відповідності до наказу Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 №198.
Відповідно до п. 2.1 договору складського зберігання договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Зерно, крім ріпаку, ячменю та пшениці, передасться на зберігання зерновому складу на період з моменту передачі на зберігання до 31 травня 2024 року (п. 2.2 договору складського зберігання).
Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору складського зберігання передбачено, що поклажодавець зобов'язаний: своїм транспортом та за свій рахунок поставити зерновому складу зерно, вказане в п. 1.2 договору, яке не гріється, без стороннього запаху, ознак псування і зараженості, по якості відповідає Державному стандарту, із необхідними супровідними документами, передбаченими цим договором; вчасно і у повному обсязі оплачувати послуги, надані зерновим складом, в тому числі усі передбачені штрафні санкції, згідно цього договору; вивезти зерно, що знаходиться на зберіганні зернового складу до дати, зазначеної в п. 2.2 та п. 2.3 цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору складського зберігання оплата наданих послуг (виконаних робіт), що надаються зерновим складом, у процесі виконання даного договору, здійснюється поклажодавцем за цінами (тарифами), затвердженими зерновим складом та викладеними в даному пункті договору, або цінами, зміненими відповідно до п. 4.5 - 4.7 даного договору, включаючи ПДВ.
Оплата послуг проводиться поклажодавцем на підставі виставлених згідно умов договору рахунків, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку. При невнесенні передоплати поклажодавцем за надані зерновим складом послуги до моменту відвантаження залишків зерна чи його переоформленні. Зерновий склад має право припинити відвантаження та відпуск зерна і не робити переоформлення до моменту повного розрахунку за надані послуги. Плата за зберігання стягується в даному випадку за фактичну кількість днів зберігання (п. 5.3 договору складського зберігання).
У п. 5.4 договору складського зберігання зазначено, що остаточний розрахунок проводиться при повному поверненні зерна поклажодавцю чи при його переоформленні.
Пунктом 7.1 договору складського зберігання визначено, що приймання і відвантаження зерна здійснюється зерновим складом у відповідності з розділами II та VI "Інструкції про ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах" (Наказ МінАПУ від 13.10.2008 №661), а також Методиками визначення якості та кількості клейковини в пшениці - згідно ГОСТ 13586.1-68, визначення запаху та кольору - згідно ГОСТ 10967-2039, визначення зараженості та пошкодження шкідниками - згідно ГОСТ 15586.4-83, до моменту прийняття нового законодавства в Україні, яке регулює дану сферу відносин.
При прийманні продукції на зберігання поклажодавець зобов'язується надати зерновому складу наступні документи (копії повинні бути завірені печаткою поклажодавця (за наявності) або підписом уповноваженої особи): оригінал товаротранспортної накладної; копію звіту про посівні площі за формою № 4-сг (річна); оригінал або належним чином завірену копію протоколу лабораторних досліджень (видані акредитованою лабораторією) про вміст пестицидів, токсичних елементів, радіонуклідів та мікотоксинів на кожну партію зерна, завірену належним чином; оригінал або копію протоколу лабораторних досліджень (видані акредитованою лабораторією) про вміст ГМО на кожну партію продукції, вказаної в Переліку МОЗ України; оригінал карантинного сертифіката (при надходженні продукції з інших областей) (пп. 7.2.1 договору складського зберігання).
У пп. 7.2.3 договору складського зберігання сторони узгодили, що при прийманні сої поклажодавець зобов'язаний надати протокол про вміст олійності.
У разі ненадання вищезазначених документів зерновий склад має право самостійно направляти проби зерна (зразки) для фізико-хімічних досліджень у акредитовану лабораторію, для отримання відповідного протоколу про показники якості зерна, показники безпеки зерна та інші, з подальшим відшкодуванням поклажодавцем усіх фактичних витрат зернового складу (пп. 7.2.5 договору складського зберігання).
У п. 10.4 договору складського зберігання поклажодавець дає згоду на змішування зерна переданого йому за умовами даного договору з зерном інших поклажодавців такої ж якості.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.10.2023 №36 фермерським господарством "АСВ Довжок-05" як перевізником та вантажовідправником для товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" як замовника здійснено перевезення вантажу - сої вагою 18680 тон, вантажоодержувачем якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", пункт розвантаження - м. Деражня, вул. Миру, 74А (водій Боднарук І.В., автомобіль DAF XF 105 АЕ3925РР та напівпричеп Schwarzmuller НОМЕР_1 ), пункт навантаження - с. Струги, Новоушицький район, Хмельницька обл. Накладна містить відмітку товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" (підпис та відтиск штампу) про отримання вантажу.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" складено реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з проведенням лабораторних досліджень якості за середньодобовим зразком за 18.10.2023, в якому зазначено власника - ТОВ "Нортіс ЛТД", культуру - соя, фізичну масу - 18680, номерний знак автомобіля - ДАФ НОМЕР_2 . На зворотній стороні форми реєстру містяться відомості про лабораторний аналіз середньодобового зразка №67 та грошовий розрахунок (фізична маса - 186,8 ц, залікова маса - 180,32 ц, % залікової маси 0- 96,53).
Також товариством з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" складено складську квитанцію на зерно №79 від 18.10.2023, якою підтверджується, що зерновий склад - ТОВ "Деражнянське ХПП", вул. Миру, 74А у м. Деражня Хмельницької області, прийняло на зберігання від ТОВ "Нортіс ЛТД" на підставі договору складського зберігання від 03.10.2023 №0310-1 відповідно до накладної (реєстру накладних) №68 зерно сої, урожаю 2023 року; вага фізична - 18680 кг, вага залікова - 18032 кг, зберігання - знеособлене. Квитанція містить показники домішок, клейковини тощо, а також посилання про наявність аналізної картки зерна №67 від 18.10.2023. Зазначено, що ТОВ "Деражнянське ХПП" зобов'язується зберігати зерно в строк до запитання та видати ТОВ "Нортіс ЛТД".
Позивачем для ТОВ "Нортіс ЛТД" складено та зареєстровано (квитанція №1 від 13.11.2023) податкову накладну від 18.10.2023 №29 на поставку сої в кількості 18,032 на суму 226190,88 грн без ПДВ, 31666,72 грн ПДВ.
У матеріали справи надано складену позивачем та підписану з його сторони копію видаткової накладної від 18.10.2023 №29 про поставку ТОВ "Нортіс ЛТД" на підставі договору від 17.10.2023 №389 сої в кількості 18,032 т на загальну суму 257857,60 грн з ПДВ, виставленого позивачем рахунку від 18.10.2023 №29 на здійснення відповідної оплати, а також зображення екрану з повідомленням, направленим на зазначену у договорі поставки адресу електронної пошти ТОВ "Нортіс ЛТД" 20.10.2023.
15.01.2024 позивач звернувся до ТОВ "Нортіс ЛТД" з вимогою від 15.01.2024, в якій просив здійснити повернення майна: сої українського походження врожаю 2023 року в кількості 18,032 тон на суму 257857,60 грн, яке знаходиться на зберіганні на елеваторі ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", за адресою: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А згідно з договором складського зберігання від 03.10.2023 №0310-1 і яку позивач поставляв згідно з договором поставки від 17.10.2023 №389 на користь ТОВ "Нортіс ЛТД"; зобов'язати ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" надати доступ позивачу до вказаного майна (опис відправлення, накладна відділення поштового зв'язку, зображення екрану з повідомленням на електронну пошту). Згідно з відомостями відстеження поштового відправлення останнє на 23.01.2024 не вручене під час доставки (інші причини).
Також 15.01.2024 позивач направив ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" запит-вимогу від 15.01.2024 про надання інформації та повернення приватної власності, в якому просив надати інформацію щодо документів та обставин поставки, оформлення на зберігання зерна тощо, а також здійснити повернення майна: сої українського походження врожаю 2023 року в кількості 18,032 тон на суму 257857,60 грн, яке на момент вимоги знаходиться на зберіганні на елеваторі ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", за адресою: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А згідно з договором складського зберігання від 03.10.2023 №0310-1 і яку позивач поставляв згідно з договором поставки від 17.10.2023 №389 на користь ТОВ "Нортіс ЛТД"; зобов'язати ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" надати доступ позивачу до вказаного майна (опис відправлення, накладна відділення поштового зв'язку, зображення екрану з повідомленням на електронну пошту). В обгрунтування вимоги позивач зазначив, що поставка товару не підтверджена первинними документами, зокрема, видатковою накладною. При цьому ТОВ "Нортіс ЛТД" ігнорує звернення позивача щодо повернення майна, що призводить до протиправності його утримання з боку ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство".
У відповідь на вищезазначений запит ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" повідомило, що 18.10.2023 на склади ТОВ "Деражнянське ХПП" за адресою: 32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А (зерновий склад) згідно договору складського зберігання зерна №0310-1 від 03 жовтня 2023 року, поклажодавцем ТОВ "Нортіс" транспортним засобом марки DAF XF 105 НОМЕР_2 та напівпричепом Schwarzmuller НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 було завезено зерно сої. Провівши зважування продукції, з боку ТОВ "Деражнянське ХПП" був складений реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з проведенням лабораторних досліджень якості за середньодобовим зразком за 18.10.2023, де вага товару складала 18680 кг в фізичні вазі (після доробки, залікова вага зерна склала 18032 кг). Згідно даних ТТН вантажовідправником та автомобільним перевізником зерна є ФГ "АСВ Довжок-05", пункт навантаження - с. Струги, Новоушицький район, Хмельницька обл. На даний час зерно сої в кількості 18032 кг зберігається згідно договору складського зберігання №0310-1 від 03.10.2023 на складах ТОВ "Деражнянське ХПП" за адресою: 32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А. Наголосило, що не може забезпечити видачу товару на користь позивача, адже на зберігання його було передано з боку ТОВ "Нортіс ЛТД" згідно договору складського зберігання №0310-1 від 03.10.2023, де позивач як сторона договору не фігурує.
Позивачем складено акт від 26.01.2024 про те, що ТОВ "Нортіс ЛТД" не надало завірених первинних документів на поставку сої згідно з договором поставки №389 від 17.10.2023: видаткової накладної №29 від 18.10.2023, ТТН №36 від 18.10.2023.
Позивач звернувся до фізичної особи-підприємця Боднарука І.В. із запитом від 26.01.2024 щодо надання інформації про транспортування сої згідно з ТТН №36 від 18.10.2023.
Листом від 29.01.2024 фізична особа-підприємець Боднарук І.В. повідомив позивачу, що 01.07.2023 ФОП Боднарук І.В. надав в оренду ФГ "АСВ Довжок-05" транспортний засіб та напівпричіп марки: DAF XF 105 НОМЕР_2 , причіп Schwarzmuller НОМЕР_1 згідно з договором оренди №01/07/23 від 01.07.2023. На вказаному транспортному засобі 18.10.2023 ФОП Боднарук І.В. в якості водія здійснював транспортування згідно ТТН №36 від 18.10.2023 на користь ТОВ "Нортіс ЛТД" товару соя. Даний товар ФОП Боднарук І.В. транспортував на зерновий склад ТОВ "Деражнянське ХПП" за адресою: 32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А, де товар був зважений в кількості 18680 кг та переданий (прийнятий) на зберігання ТОВ "Деражнянське ХПП". На момент транспортування товару до зернового складу його отримував, зважував та приймав на відповідальне зберігання безпосередньо представник "Деражнянське ХПП", представника від ТОВ "Нортіс ЛТД" не було. Навантаження товару, який транспортувався згідно ТТН №36 від 18.10.2023, відбувалось за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район (бувший - Новоушицький район), с. Струга, ванажовідправником та власником такого товару є ТОВ "АСВ Довжок-05", а замовником (покупцем) такого товару був ТОВ "Нортіс ЛТД". По факту передачі товару на зберігання з боку ТОВ "Деражнянське ХПП" був оформлений реєстр, де вказували кількість переданого товару, автомобіль, яким транспортувався товар, та суб'єкт, який розміщує товар на зберігання. Підписати ТТН №36 від 18.10.2023 по факту транспортування товару соя з боку ТОВ "Нортіс ЛТД" ФОП Боднарук І.В. не зміг, адже представника ТОВ "Нортіс ЛТД" на момент розвантаження товару 18.10.2023 за адресою ТОВ "Деражнянське ХПП": 32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А не було.
При цьому у матеріали справи позивачем надано копії договору оренди транспортних засобів від 01.07.2023 №01/07/23 між позивачем (орендар) та фізичною особою-підприємцем Боднаруком І.В. (орендодавець) щодо передачі в оренду транспортних засобів: DAF XF 105 НОМЕР_2 , причіп Schwarzmuller НОМЕР_1 , платіжної інструкції від 28.08.2023 №616 про сплату позивачем на користь ОСОБА_1 10000,00 грн за послуги згідно з договором від 01.07.2023 №01/07/2023, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.11.2022 та витягу з реєстру платників єдиного податку від 09.11.2022 щодо ОСОБА_1 , посвідчення водія Боднарука І.В., свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .
У матеріалах справи наявні описи відправлення та накладні відділення поштового зв'язку від 16.01.2024, 29.01.2024 про направлення позивачем для ТОВ "Нортіс ЛТД", зокрема видаткової накладної №29 від 18.10.2023, ТТН №36 від 18.10.2023, рахунку №29 від 18.10.2023, податкової накладної №29 від 18.10.2023(опис відправлення від 29.01.2024), установчих документів тощо.
Позивач звернувся до ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" із запитом-вимогою від 29.02.2024 про надання інформації та повернення майна, в якому просив надати документи та інформацію щодо спірних правовідносин, а також з урахуванням відсутності юридичних підстав, які би свідчили про правомірність передачі 18.10.2023 сої в кількості 18,032 на зберігання від поклажодавця до ТОВ "Деражнянське ХПП" - здійснити повернення сої на користь позивача.
У відповідь ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" листом від 26.03.2024, зокрема зазначило, що підтвердженням факту зберігання товару на складах ТОВ "Деражнянське ХПП" за адресою: 32200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Деражня, вул. Миру, 74а, є договір складського зберігання №0310-1 від 03.10.2023, укладений між ТОВ "Деражнянське ХПП" та ТОВ "Нортіс ЛТД", реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з проведенням лабораторних досліджень якості за середньодобовим зразком за 18.10.2023, оформлена на ім'я ТОВ "Нортіс ЛТД" складська квитанція №79 від 18.10.2023. Відповідний порядок дій передбачені умовами укладеного договору складського зберігання та вимогами Інструкції "Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальний та зернопереробних підприємствах" №661. Зауважило, що у випадку поставки позивачем зерна на склади ТОВ "Деражнянське ХПП" на підставі укладеного договору складського зберігання на ім'я позивача, а не на ім'я ТОВ "Нортіс ЛТД", позивач мав би право отримати своє зерно згідно умов договору та Інструкції, однак ТОВ "Деражнянське ХПП" не може забезпечити видачу згаданого товару на користь позивача та допуск до нього посадових осіб або працівників позивача або надати можливість останнім його завантажити у власні транспортні засоби, адже на зберігання його було передано з боку ТОВ "Нортіс ЛТД", згідно договору складського зберігання №0310-1 від 03.10.2023, де ФГ "АСВ Довжок-05" як сторона договору не фігурує. Відповідно, лише наявність судового рішення, яке підтвердить належність вказаного товару на праві власності позивача та зобов'яже ТОВ "Деражнянське ХПП" перереєструвати складські документи на його ім'я, надасть можливість товариству здійснити дії щодо товару на користь позивача.
Позивачем у матеріали справи надано копії звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році №29-сг, звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року №4-сг, звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.11.2023 №37-сг з квитанціями про їх направлення в електронному вигляді до органів Держстату України, журналу реєстрації зважування та зберігання зерна за жовтень 2023 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.12.2016 про реєстрацію за позивачем права власності на виробничі будівлі по вул. Подільська, 1б у с. Струга Новоушицького району Хмельницької області (у т.ч. зерновий склад площею 432 кв.м), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.12.2019 про реєстрацію за позивачем права оренди земельної ділянки площею 10,5 га з кадастровим номером 6823389500:03:004:0134 за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Струзька с/рада строком на 49 років, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми №20-ООП від 09.02.2021 (щодо земельних ділянок) та від 22.05.2020 (щодо транспортних засобів, складів), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31.10.2023 з квитанціями про їх направлення в електронному вигляді до органів ДПС України, штатного розпису позивача на 3 квартал 2023 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2012 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.2013 щодо позивача, довідки ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12.05.2023 про підтвердження позивачу статусу платника податків четвертої групи на 2023 рік; договору поставки нафтопродуктів від 18.10.2023 №84 між ТОВ "Гарден петролеум" (продавець) та позивачем (покупець), видаткової накладної від 18.10.2023 №406 до вказаного договору на передання дизельного палива в кількості 5000 л на суму 246500,00 грн та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000-000406 від 18.10.2023 на перевезення дизельного палива в кількості 5000 л позивачу; договору поставки мінеральних добрив від 05.01.2023 №5 між ТОВ "Мінерал СГ" (постачальник) та позивачем (покупець) зі специфікацією №1 від 05.01.2023, видаткової накладної від 12.01.2023 №8 до вказаного договору на передання аміачної селітри в кількості 30 т на суму 1119060,00 гривні.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як убачається з матеріалів справи між позивачем як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" як покупцем укладено договір поставки від 17.10.2023 №389, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити насіння сої (товар).
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1.1 договору поставки від 17.10.2023 №389 позивач зобов'язався поставити і передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД", а товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" - прийняти і оплатити насіння сої (товар) українського походження врожаю 2023 року на умовах СРТ - елеватор ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А (зерновий склад).
Згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України, ст. ст. 525, 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У п. 4.1 договору поставки зазначено, що поставка товару в повному обсязі здійснюється в строк до 30.10.2023 включно.
Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
У п. п. 4.2, 4.3 договору поставки сторони погодили, що поставка товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; датою поставки та переходу права власності на товар і всіх ризиків та вигод, пов'язаних з товаром, від продавця до покупця, є дата відвантаження товару покупцю в місці поставки відповідно до п. 1.1 договору, що відповідає даті видаткової накладної на товар або його партію.
Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.10.2023 №36 здійснено перевезення сої вагою 18,680 тон для замовника - товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" на зерновий склад - товариство з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" за адресою: м. Деражня, вул. Миру, 74А.
Доставлене згідно із вищезазначеною товарно-транспортною накладною зерно сої прийнято товариством з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" на зберігання на підставі договору складського зберігання зерна №0310-1 від 03.10.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" як поклажодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" як зерновим складом, про що останнім складено реєстр №68 товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з проведенням лабораторних досліджень якості за середньодобовим зразком за 18.10.2023 (в якому зазначено власника - ТОВ "Нортіс ЛТД"), складську квитанцію на зерно №79 від 18.10.2023 (в якій зазначено про прийняття зерна на зберігання від ТОВ "Нортис ЛТД").
При цьому позивачем на підставі договору від 17.10.2023 №389 складено видаткову накладну від 18.10.2023 №29 про поставку ТОВ "Нортіс ЛТД" сої в кількості 18,032 т на загальну суму 257857,60 грн, виставлено рахунок від 18.10.2023 №29 на суму 257857,60 грн, зареєстровано податкову накладну від 18.10.2023 №29.
Зокрема, видаткова накладна від 18.10.2023 №29 та рахунок від 18.10.2023 №29, за твердженням позивача, 20.10.2023 направлена на обумовлену в договорі поставки від 17.10.2023 №389 адресу електронної пошти ТОВ "Нортіс ЛТД", про що у матеріали справи надано зображення екрану з відповідним повідомленням.
Крім того, згідно з наданими позивачем описами відправлення та накладними відділення поштового зв'язку від 16.01.2024, 29.01.2024 ТОВ "Нортіс ЛТД" було надіслано, серед іншого, видаткову накладну №29 від 18.10.2023, рахунок №29 від 18.10.2023, ТТН №36 від 18.10.2023, податкову накладну №29 від 18.10.2023.
Згідно зі ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Обов'язок покупця з прийняття та оплати товару визначений і в п. п. 1.1, 5.1, 7.1 договору поставки від 17.10.2023 №389.
У п. п. 4.2, 6.4 договору поставки зазначено, що у випадку ненадання продавцем всіх зазначених у п. 4.2 договору документів покупець має право, на власний вибір, або оплатити товар без таких документів або відмовитись від прийняття та оплати товару з покладанням всіх понесених витрат на продавця. У разі, якщо продавець не поставить покупцеві товар в повному обсязі в термін, встановлений п. 4.1 договору, покупець має право, на власний вибір, в односторонньому порядку відмовитися від приймання товару і цього договору та/або укласти договір з третьою особою з метою виконання цього договору на непоставлену продавцем кількість. В цьому випадку покупець звільняється від обов'язку прийняття і оплати непоставленої продавцем кількості товару.
Також згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Разом з тим доказів, які би спростовували надіслання позивачем ТОВ "Нортіс ЛТД" документів, зазначених у п. 4.2 договору поставки, згідно з наявними у матеріалах справи описами відправлення та накладними відділення поштового зв'язку, суду не подано. Крім того, відсутні й докази заявлення ТОВ "Нортіс ЛТД" вимог про заміну товару або відмови останнього в односторонньому порядку від договору поставки з підстав, передбачених умовами договору чи законодавством.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У п. 5.1 договору поставки сторони погодили, що покупець сплачує 86% вартості товару на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 5 банківських днів з дати поставки товару, підписання договору та надання документів, зазначених в п. 4.2, п. 10.4 договору, та рахунку; 14% - на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 3 банківських днів з дати надання документів, зазначених в п. 4.2 договору, рахунку із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати та реєстрації податкових накладних на всю суму товару.
За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За наявності договірних зобов'язань з прийняття та оплати товару (п. п. 1.1, 5.1, 7.1 договору) ТОВ "Нортіс ЛТД" видаткову накладну №29 від 18.10.2023 на поставку сої в кількості 18,032 т на загальну суму 257857,60 грн не підписало, чим не підтвердило отримання товару у передбаченому договором порядку, рахунок на оплату поставленого товару не оплатило.
Таким чином, ТОВ "Нортіс ЛТД" безпідставно не виконало своїх зобов'язань щодо належного підтвердження прийняття товару, його оплати згідно з умовами договору та вимогами ст. 689 ЦК України, що не спростовано останнім, тоді як наявними у справі доказами підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе за договором поставки від 17.10.2023 №389 зобов'язань з поставки товару - сої в кількості 18,032 т на загальну суму 257857,60 грн, з надання відповідачу передбачених договором поставки документів, з реєстрації податкової накладної.
Судом враховується, що відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Підставами для розірвання договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною, інші випадки, встановлені договором або законом (частина друга статті 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі №925/1074/17 зазначив, що іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Такі ж висновки, які мають загальний характер щодо тлумачення застосування приписів частини другої статті 651 ЦК України, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19), постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13, від 14.10.2014 у справі №3-143гс14, у яких, крім наведеного, зазначено, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
З аналізу змісту ст. 651 ЦК України слідує, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України (такі висновки наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 №926/1876/23).
З аналізу норм статей 638, 655-657, 689, 691, 692 Цивільного кодексу України Верховний Суд у постанові від 16.10.2018 у справі №10/23976/16 зробив висновок, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов'язок з оплати товару є основним обов'язком покупця. Отже, порушення покупцем обов'язку щодо повної оплати фактично переданого майна є істотним порушенням договору. Аналогічний правовий висновок підтверджується і постановою Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі №923/682/16.
Так, укладаючи договір поставки від 17.10.2023 №389 та погоджуючись на його умови, позивач як постачальник за договором мав виправдане очікування на виконання договору покупцем, за результатами якого товар буде прийнятий ТОВ "Нортіс ЛТД", про що свідчитиме підписана ним видаткова накладна, як це передбачено умовами договору, та ним оплачений. Невчинення ТОВ "Нортіс ЛТД" як покупцем дій, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та підтвердження одержання товару (зокрема, підписання видаткової накладної, якою відповідно до п. 4.2 підтверджується поставка товару), нездійснення оплати фактично отриманого за договором товару позбавили позивача того, що він очікував при укладенні договору. Як наслідок, позивач, здійснивши доставлення товару на суму 257857,60 грн на обумовлений сторонами зерновий склад та очікуючи на підтвердження прийняття товару ТОВ "Нортіс ЛТД" і отримання оплати за поставлений товар, останнього не отримав. Зазначене, а саме: відсутність у позивача як товару у зв'язку з його переданням зерновому складу, так і коштів за товар, свідчить про завдання йому шкоди, яка має грошовий вираз, рівний вартості поставленого товару.
Суд зауважує, що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України). Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Виходячи з вищевикладеного, поведінка відповідача за тих обставин, що склалися, у зв'язку з невчиненням дій, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення одержання товару, підтвердження його прийняття у передбачений договором спосіб, та нездійсненням оплати товару не відповідає засадам добросовісності, послідовності та передбачуваності.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зазначено, що: добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №548/741/21.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку, що у спірних правовідносинах має місце істотне порушення ТОВ "Нортіс ЛТД" умов договору поставки від 17.10.2023 №389, а тому вимога позивача про його розірвання підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 653 ЦК України, зокрема у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.10.2018 у справі №10/23976/16, умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб'єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу. Обмеження на встановлення умови про відстрочення або розстрочення платежу може встановлюватися тільки законом. Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України. Розстрочення - це встановлення обов'язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.
Частини 2-6 статті 694 Цивільного кодексу України, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюється на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати.
У ч. 4 ст. 694 ЦК України передбачено право продавця вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, реалізація якого можлива лише за наслідками припинення зобов'язань сторін договору у спосіб: розірвання договору за наявності правових підстав, у тому числі, у судовому порядку; відмови продавця від договору, якщо право такої відмови передбачене договором або законом.
Тобто повернення майна (товару) є наслідком припинення зобов'язання сторін за відповідним договором і сторони мають право вимагати виконаного ними за зобов'язанням лише після його припинення. Інший підхід до розуміння права продавця вимагати повернути товар, не відповідає положенням чинного законодавства та створює правову невизначеність у відносинах сторін за договором купівлі-продажу (поставки) майна (товару), зокрема, щодо прав/обов'язків відносно оплати товару, періоду нарахування неустойки за порушення зобов'язання та її стягнення тощо, які продовжують існувати у зв'язку з тим, що договір не припинився.
Отже, продавець майна (товару) в кредит має право на пред'явлення двох альтернативних вимог - стягнення з відповідача грошових коштів, які не були сплачені ним, або повернення майна (товару) у зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх обов'язків з оплати цього майна (товару) на підставі ч. 4 ст. 694 ЦК України за обставин припинення зобов'язання.
Одночасно згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу; якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, якими фактично передбачено право позивача вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов'язанням, беручи до уваги умови п. 5.1 договору поставки щодо порядку оплати товару та відсутність будь-яких доказів у підтвердження виконання ТОВ "Нортіс ЛТД" зобов'язань з його оплати, зважаючи на висновок суду про наявність істотного порушення ТОВ "Нортіс ЛТД" умов договору поставки, що стало підставою для висновку суду про його розірвання згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Нортіс ЛТД" повернути позивачу поставлений за договором поставки товар - сою врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме: соя врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" судом береться до уваги подане представником позивача та підтримане ним у судовому засіданні клопотання від 28.05.2024, в якому позивач відмовився від зазначеної позовної вимоги, зауваживши про обізнаність із наслідками такої відмови.
Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, відповідно до ч. 2 статті 46 ГПК України позивач на будь-якій стадії судового процесу вправі відмовитись від позову. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ст. 191 ГПК України.
Оскільки подане представником позивача клопотання про відмову від позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном не суперечить вимогам законодавства, вона приймається судом.
Згідно з ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє увалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України також передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
При цьому згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на зазначене, у зв'язку з відмовою позивача від позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном та її прийняття судом провадження у справі №924/169/24 у зазначеній частині підлягає закриттю.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76-79 ГПК України.
Зокрема, ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому у постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20 Верховний суд зазначив, що визначений ст. 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та положень чинного законодавства суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору поставки №389 від 17.10.2023, укладеного між позивачем та ТОВ "Нортіс ЛТД", та про зобов'язання ТОВ "Нортіс ЛТД" повернути отриманий за цим договором товар - сою врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц.
Доказів, які би спростовували позовні вимоги в цій частині, суду не подано.
При цьому провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом його передачі позивачу належить закрити з огляду на відмову позивача від цієї позовної вимоги та її прийняття судом.
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на ТОВ "Нортіс ЛТД" з урахуванням закриття провадження справі в частині з огляду на відмову позивача від частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 191, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмову фермерського господарства "АСВ Довжок-05" від позову у справі №924/169/24 в частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме: соя врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" за адресою: 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А, згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023, шляхом його передачі фермерському господарству "АСВ Довжок-05", прийняти.
Провадження у справі №924/169/24 в частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" усунути перешкоди фермерському господарству "АСВ Довжок-05" у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме: соя врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" за адресою: 32200, Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Миру, 74А, згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023, шляхом його передачі фермерському господарству "АСВ Довжок-05", закрити.
Позов фермерського господарства "АСВ Довжок-05", с. Струга Кам'янець-Подільського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Розірвати договір поставки №389 від 17.10.2023, укладений між фермерським господарством "АСВ Довжок-05" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Струга, вул. Подільська, буд. 1б; код 33522567) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" (м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 58, офіс 321; код 45202724).
Товариству з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" (м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 58, офіс 321; код 45202724) повернути фермерському господарству "АСВ Довжок-05" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Струга, вул. Подільська, буд. 1б; код 33522567) сою врожаю 2023 року у кількості 180,32 ц (що еквівалентно в тонах 18,032), загальною вартістю з ПДВ 257857,60 грн, яка знаходиться на зберіганні на зерновому складі товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Миру, 74А; код 00956738) за адресою: 32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 74А, згідно договору №0310-1 складського зберігання зерна від 03.10.2023.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіс ЛТД" (м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 58, офіс 321; код 45202724) на користь фермерського господарства "АСВ Довжок-05" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Струга, вул. Подільська, 1б; код 33522567) 6895,86 грн (шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 86 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 05.06.2024.
Суддя В.В. Виноградова