ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2024Справа № 910/18416/23
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
боржник - ОСОБА_1,
керуючий реструктуризацією - не з'явився,
від АТ "Державний ощадний банк України" - Ковальчук Р.В.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2023 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 24.01.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 72402 від 31.01.2024р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 25.01.2013 № 107). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 27.03.2024 р.
23.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 788 350,39 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання кредитором боржника на суму 1 788 350,39 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 27.03.2024.
28.02.2024 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати розгляду заявлених кредиторських вимог.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2024 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 17.04.2024.
27.03.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відкладення розгляду справи.
17.04.2024 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про витребування інформації.
17.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про долучення до матеріалів справи розширеного розрахунку заявленої заборгованості.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2024 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 24.05.2024.
22.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення АТ «Державний ощадний банк України» на звіт керуючого реструктуризацією про надсилання повідомлень про результати розгляду кредиторських вимог до боржника.
23.05.2024 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. про розгляд справи без його участі.
23.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про застосування строків позовної давності до заявлених кредиторських вимог до боржника.
У судове засідання, призначене на 24.05.2024, з'явилися боржник та представник кредитора. Керуючий реструктуризацією у судове засідання не з'явився, просив суд у поданому клопотанні розглядати справу без його участі.
У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду,зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні, що відбулось 24.05.2024, судом розглянуто заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 1 780 467,36 грн. 23.02.2024 (штемпель поштового віправлення датований 21.02.2024), тобто в строк, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
У заяві кредитора вказано, що 27.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 3779 (далі - Договір № 3779), відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 80 000,00 доларів СІЛА зі сплатою 14,8 процентів річних, в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Строк остаточного погашення кредиту не пізніше 27.08.2038. Кредит надано на придбання квартири за договором купівлі-продажу.
У забезпечення належного виконання зобов'язання боржника за договором про іпотечний кредит № 3779 від 27.08.2008 між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 27.08.2008 № 12983, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Оленою Іванівною та зареєстрований в реєстрі за № 5076.
За умовами іпотечного договору від 27.08.2008 № 12983 ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «Ощадбанк» нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 30,90 кв.м., житловою площею 13,30 кв.м.
Також, 27.08.2008 між Банком, ОСОБА_1 та фінансовим поручителем ОСОБА_2 укладено договір поруки № 12984, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов'язання за договором про іпотечний кредит № 3779 від 27.08.2008.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором Банк звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі № 757/30879/15-ц, зі змінами внесеними постановою Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 59 148,50 доларів США, з яких: 53 569,93 доларів США - заборгованість за кредитом; 5 242,43 доларів США - заборгованість по сплаті процентів; 288,34 доларів США - пеня; 47,80 доларів США - три проценти річних від прострочення суми заборгованості; солідарно з ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 630,67 доларів США, з яких: 53 569,93 доларів США - заборгованість за кредитом; 2 823,79 доларів США - заборгованість по сплаті процентів; 234,43 доларів США - пеня; 2,52 доларів США - три проценти річних від прострочення суми заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, Банк звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах та виселення.
У той же час, згідно з договором купівлі-продажу квартири від 10.09.2018 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , продано за 462 851,00 грн.
Відтак, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 759/13359/15-ц прийнято відмову Банку від позову, провадження у цивільній справі закрито.
Із долучених до матеріалів справи банківських виписок по рахункам боржника вбачається, що за період з 29.12.2016 по 19.10.2022 у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит сплачено, в тому числі за рахунок грошових коштів від продажу предмета іпотеки, 14 608,73 доларів США заборгованості за основним боргом, 5 242,43 доларів США заборгованості за процентами.
Таким чином, за розрахунком Банку, станом на 05.02.2024 заборгованість за процентами погашена в повному обсязі, заборгованість за основним боргом становить 38 961,20 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1 463 764,49 грн.
До того ж, за боржником обліковується заборгованість зі сплати стягнутої постановою Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018 у справі № 757/30879/15-ц пені в сумі 288,34 доларів США, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 10 832,88 грн., 47,80 доларів США трьох процентів річних, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 1 795,84 грн., 1 827,00 грн. судового збору у справі № 757/30879/15-ц, а також нараховані 7 822,99 доларів США трьох процентів річних за несплату основного боргу, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 293 908,17 грн., 270,59 доларів США трьох процентів річних за несплату процентів, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 10 166,01 грн.
Заперечуючи проти вимог кредитора, керуючий реструктуризацією Лященко С.С. просив застосувати строк позовної давності до вимог нарахованих трьох процентів річних на суму основного боргу та процентів, та наголосив на неможливості нарахування таких процентів після введення воєнного стану в Україні.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
За наведених обставин в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність кредитором належними та допустимими доказами наявність заборгованості за договором про іпотечний кредит від 27.08.2008 № 3779 за основним боргом у розмірі 38 961,20 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 05.02.2024 становить 1 463 764,49 грн.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частин першої, другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).
Щодо поданої керуючим реструктуризацією Лященком С.С. заяви про застосування строку позовної давності до нарахованих трьох процентів річних на суму основного боргу та процентів, суд дійшов висновку про наступне.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
У силу частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Таким чином, законодавцем встановлено право зацікавленої сторони заявити про застосування позовної давності та розраховувати на позитивні наслідки для боржника у випадку подання заяви про застосування позовної давності. На особливості застосування позовної давності на стадії попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) Верховний Суд звертав увагу у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15. Зокрема Суд дійшов висновку, що положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство (п.90).
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства".
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
Як слідує з матеріалів справи, заява кредитора подана 16.02.2024, відтак перебіг строку позовної давності обмежується трьома роками до вказаної дати, тобто розпочинається з 16.02.2021.
Разом із цим, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, ураховуючи заяву про застосування строку позовної давності, строк для нарахування кредитором трьох процентів річних на суму основного боргу та процентів становить з 16.02.2021 до 23.02.2022 включно.
Відповідно до частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
З огляду на те, що кредитором визначено еквівалент грошових вимог до боржника станом на 05.02.2024 (із розрахунку за курсом НБУ 37,5698 грн. за 1 долар США), у той час як станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника 16.02.2024 курс НБУ за 1 долар США становив 37,9484 грн. за 1 долар США, суд дійшов обґрунтованого висновку про визначення вимог у національній валюті України станом на зазначену кредитором дату - 05.02.2024.
Приймаючи до уваги, що в розрахунку кредитора три проценти річних від суми боргу за процентами нараховані за період з 27.12.2016 до 09.09.2018, тобто поза межами строку позовної давності, суд дійшов обґрунтованого висновку в задоволенні відповідних вимог на суму 270,59 доларів США (станом на 05.02.2024 еквівалентно 10 166,01 грн. згідно з курсом НБУ 37,5698 грн. за 1 долар США) відмовити.
За арифметичним перерахунком суду нараховані кредитором три проценти річних від суми основного боргу за період з 16.02.2021 до 23.02.2022 становлять 1 234,40 доларів США, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 46 357,15 грн. згідно з курсом НБУ 37,5698 грн. за 1 долар США.
Також підлягають визнанню стягнуті з ОСОБА_1 за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі № 757/30879/15-ц, зі змінами внесеними постановою Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018, пеня в сумі 288,34 доларів США, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 10 832,88 грн., 47,80 доларів США трьох процентів річних, що станом на 05.02.2024 еквівалентно 1 795,84 грн., та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кредитором боржника на суму 1 524 596,37 грн., з якої: 1 513 763,49 грн. - вимоги другої черги, 10 832,88 грн. - вимоги третьої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн.
У визнанні кредитором боржника на суму 257 698,02 грн. відмовити.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/18416/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами на суму 1 530 652,37 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 1 513 763,49 грн. - вимоги другої черги, 10 832,88 грн. - вимоги третьої черги.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Визначити дату проведення зборів кредиторів боржника: 04.06.2024.
4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника у строк до 12.07.2024 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 24.07.24 о 12:40 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).
6. Відмовити Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" у визнанні кредитором на суму 257 698,02 грн.
7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 04.06.2024
Суддя Д.В. Мандичев