Справа № 909/687/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.06.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа від 31.05.2024 (вх.№5002/24 від 03.06.2024) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодіа",
Польща, воєводство Мазовецьке, повіт Седльце, гміна Седльце, місто Седльце, вул. Флоріанська, № 55
(Spolka z Organiczona Odpowiedzialnoscia "Nodia", Polska, woj. Mazowieckie, powiet Siedlce, gmina Siedlce, miejsc. Siedlce, ul. Florianska, nr. 55)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іщенка Олександра Миколайовича,
АДРЕСА_1
про стягнення 1847,80 євро,
встановив: у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодіа" до фізичної особи-підприємця Іщенка Олександра Миколайовича про стягнення коштів в сумі 1847,80 євро, отриманих без достатньої правової підстави.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодіа" до фізичної особи-підприємця Іщенко Олександра Миколайовича про стягнення 1847,80 євро задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Іщенко Олександра Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодіа" кошти в сумі 1847,80 євро та судовий збір в сумі 78,04 євро.
На виконання даного рішення 24.06.2021 судом видано наказ.
03.06.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича до суду надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа від 31.05.2024 (вх.№5002/24). В обґрунтування даного подання зазначає про те, що рішення суду від 04.02.2021 до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, не виконує законних вимог приватного виконавця.
Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно зі ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги заявлене приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем клопотання у поданні про розгляд подання без його участі, суд вважає за можливе розглянути подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі №909/687/20 без участі приватного виконавця.
Дослідивши подані матеріали, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
20.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем відкрито виконавче провадження №67941342 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2021.
Постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику направлено виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 24.12.2021 о 10:00 год., за адресою: Івано- Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 4 офіс 2 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання виконавчого документа.
Однак, боржник ОСОБА_1 не виконав вимоги приватного виконавця, а саме не з'явився 24.12.2021 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича, не надав декларацію про доходи та майно боржника, а також не надав пояснення за фактом невиконання вимог виконавчих документів з повідомленням про заходи, що вживаються з метою їхнього виконання, достовірні відомості про доходи та місце роботи, достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності, достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо), достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/ іпотеки, копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, довідку про склад сім'ї, документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності, хоча йому належним чином надіслано постанову про відкриття виконавчих проваджень №67941342 та виклики приватного виконавця, що підтверджується списком зрупованих поштових відправлень листів рекомендованих про вручення поштового відправлення №7601870469135.
Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 28.12.2021 боржник зареєстрований з цією ж адреcою.
Постановою про арешт коштів боржника від 22.12.2021 року № 67941342 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 в межах суми 2118,42 EUR. Однак залишок коштів для виконання постанови про арешт коштів відсутній.
14.11.2023 боржнику повторно направлено виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 20.11.2023 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання рішення суду, та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.
Однак, боржник ОСОБА_1 , знову не виконав вимоги приватного виконавця.
03.05.2024 боржнику повторно направлено виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання рішення суду, та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.
Однак, боржник ОСОБА_1 , знову не виконав вимоги приватного виконавця.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.04.2024 року за боржником не зареєстровано нерухомого майна на яке можна звернути стягнення.
Відповідно до відповідей з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 09.04.2024 №ПЗ/1/2011-24, Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 10.04.2024 № Вих-04/2003-24, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 31.12.2021 №31/9/6/56-2021 майно на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості за виконавчим документом відсутнє.
Як вказує заявник, 29.07.2021 ОСОБА_1 договором дарування передав своє право власності на трикімнатну квартиру у розмірі 3/10 частки своїй доньці.
Згідно відповіді з Державної податкової служби України від 07.05.2024 боржник станом на 07.05.2024 не працює.
Згідно з відповіддю на запит до Державної фіскальної служби України від 31.05.2024 боржником було відкрито рахунки у наступних фінансових установах:
- 21.02.2024 в ПАТ "Банк Восток";
- 20.05.2024 в ТОВ "Нова Пей".
Згідно поданої Управлінням Державної міграційної служби України відповіді від 10.04.2024 боржнику ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 18.05.2023 року, органом видачі 2610. Згідно відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 11.04.2024 боржник ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України. При цьому, боржник не повідомляв виконавця про виїзд за межі України.
Приватний виконавець зазначає про те, що на даний момент вичерпано всі заходи примусового виконання вищевказаного виконавчого документа і тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України є єдиним можливим способом виконання рішення суду.
Всі викладені вище обставини, за твердженням виконавця, свідчать про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на боржника виконавчим документом, та вимог Закону України "Про виконавче провадження", що стало підставою для звернення до суду з відповідним поданням.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України, які цілком кореспондуються з положеннями ст. 18 ГПК України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до положень ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що стаття 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачає можливість тимчасового обмеження права громадянина України, який має паспорт, на виїзд за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов'язань.
При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
При цьому, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо), і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Суд зауважує, що ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Як вже зазначалось судом, за приписами ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
В той же час відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.
Однією з підстав для відмови у задоволенні подання, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Верховний Суд у постанові №331/8536/17 від 28.10.2020 виклав правову позицію, яка полягає у наступному: тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Тобто наявність лише самого зобов'язання фізичної особи-підприємця, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Проте, у даному випадку приватним виконавцем встановлено відсутність у боржника майна та коштів, за рахунок яких могло б бути виконано судове рішення у справі, що не може свідчити про свідоме ухилення боржника від виконання наказу.
При цьому, свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
При цьому, посилання заявника на те, що умисними діями спрямованими на невиконання рішення суду є дії боржника щодо безоплатної передачі у власність своїй доньці за договором дарування 3/10 частки квартири належної йому, не можуть слугувати безумовною підставою для висновку про вчинення таких дій саме з метою ухилення боржника від виконання судового рішення.
З матеріалів справи не слідує, що боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку боржником у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у боржника є всі реальні можливості.
Отже, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано жодних доказів на які він посилається у поданні, та належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.
Крім того, при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Отже, у межах даної справи відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
З огляду на вказане у задоволенні подання приватного виконавця слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа від 31.05.2024 (вх.№5002/24 від 03.06.2024) у справі № 909/687/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів у порядку, передбаченому ст. ст. 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 05.06.2024.
Суддя Неверовська Л. М.