вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" травня 2024 р. Справа№ 910/12431/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Ковальов Ю. Ю.
від відповідача: Гриценко В. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повне рішення складено 27.09.2023)
у справі № 910/12431/23 (суддя Босий В. П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража Київ"
до Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 818 306,00 грн
Короткий зміст позову
В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража Київ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 818 306,00 грн., з яких: 1 513 444,00 грн інфляційних втрат, нарахованих з періоди з 14.05.2022 по 21.02.2023 та з 22.02.2023 по 31.07.2023 ; 304 862,00 грн 3 % річних, нарахованих за періоди 14.05.2022 по 21.02.2023 та з 22.02.2023 по 31.07.2023 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).
Позов обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав грошові зобов'язання із оплати виконаних позивачем на підставі договору № 20682-2019/20-121-01-19-08047 робіт.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/12431/23 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 1 513 444 грн 00 коп., три проценти річних у розмірі 304 862 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 27 274 грн. 59 коп.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань встановлений судовим рішенням у справі № 910/3758/22, а заборгованість, на яку здійснені відповідні нарахування, виникла до введення на території України воєнного стану. Окрім того, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011), суд першої інстанції зазначив, що інфляційні втрати та три проценти річних носять компенсаційний характер, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальністю боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/12431/23 та ухвалити нове, яким зменшити розмір процентів річних.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що:
грошове зобов'язання відповідача у розмірі 8 353 974, 59 грн припинено внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог (за довідкою №317 від 31.08.2021) на загальну суму 27 382, 87 грн;
місцевий суд безпідставно відмовив у зменшенні трьох процентів річних та інфляційних втрат, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Процедура апеляційного провадження
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 (у складі головуючої - Ходаківської І.П., суддів Демидової А.М., Євсікова О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/12431/23 та призначено її до розгляду на 20.03.2024.
Судове засідання 20.03.2024 не відбулось з технічних причин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2024 та продовжено строк її розгляду.
У зв'язку з відпусткою судді Євсікова О.О. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1641/24 від 19.04.2024 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2024 у визначеному протоколом складі суду справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 22.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 залучено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в якості правонаступника відповідача у справі № 910/12431/23 - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 розгляд справи перепризначено на 29.05.2024.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні.
Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції
16.05.2019 між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "П'ята Стража Київ" було укладено договір № 20682-2019/20-121-01-19-08047 "Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок №5. Реакторне відділення. Заміна устаткування автоматичної пожежної сигналізації (впровадження засобів протипожежної сигналізації у відповідності із спеціальними вимогами). 1, 2, 3 СБ. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Енергоблок №5. Реакторне відділення. Турбінне відділення. Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації приміщень РВ, ДВ, МЗ, ЕЕТУ, БНС. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи" (надалі - Договір).
У зв'язку з невиконанням ДП "НАЕК "Енергоатом" умов договору в частині оплати виконаних робіт ТОВ "П'ята стража Київ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" суми основної заборгованості в розмірі 8 353 974,59 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 1 302 665,89 грн та суми 3 % річних в розмірі 409 076,18 грн.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 08.05.2023, позовну заяву ТОВ "П'ята стража Київ" задоволено в повному обсязі та стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "П'ята стража Київ" суму основного боргу у розмірі 8 353 974,59 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 1 302 665,89 грн, суму 3 % річних у розмірі 409 076,18 грн та суму судового збору в розмірі 150 985,75 грн.
В межах справи № 910/3758/22 судами встановлений факт порушення ДП "НАЕК "Енергоатом" умов договору в частині оплати виконаних ТОВ "П'ята стража Київ" робіт, суму невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 8 353 974,59 грн та наявність підстав для нарахування на суму основної заборгованості інфляційних втрат і 3 % річних. Розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до якого суд задовольнив вимоги позивача у вказаній вище справі, здійснювався за весь період прострочення і до 13.05.2022 включно.
Причиною виникнення спору у даній справі № 910/12431/23 стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 513 444,00 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу (8 353 974,59 грн) за періоди з 14.05.2022 по 21.02.2023 та з 22.02.2023 по 31.07.2023 та 304 862,00 грн три проценти річних, нарахованих за періоди 14.05.2022 по 21.02.2023 та з 22.02.2023 по 31.07.2023 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції оскаржується у частині задоволеної позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних, а тому з огляду на норми частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом апеляційної інстанції переглядається в цій частині.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної статті нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Суд першої інстанції розглядаючи клопотання відповідача в частині зменшення трьох процентів річних дійшов висновку про те, що такі нарахування не відносяться до неустойки, тому вони не можуть бути зменшені на підставі приписів статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.
Зазначений висновок місцевого суду про неможливість зменшення судом розміру трьох процентів річних є помилковим та таким, що не узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, колегія суддів бере до уваги таке.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
За частиною третьою статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України має бути підтверджена надзвичайними обставинами.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення процентів річних відповідач просив врахувати: втрату відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС; виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу; необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської); наявність у відповідача збитків за 2022 рік в розмірі 12,4 мільярдів гривень відповідно до звіту про фінансові результати; зупинення відпуску електричної енергії Запорізькою АЕС з вересня 2022 року; внесення ДП "НАЕК "Енергоатом" до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Колегія суддів враховує причини несвоєчасного виконання зобов'язання, інтереси сторін та звертає увагу на неспівмірність заявленої до стягнення суми процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22, яке набрало законної сили, стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "П'ята стража Київ" суму основного боргу у розмірі 8 353 974,59 грн, суму нарахованих за весь період прострочення і до 13.05.2022 інфляційних втрат у розмірі 1 302 665,89 грн і трьох процентів річних у розмірі 409 076,18 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення додаткових сум трьох процентів річних у розмірі 304 862 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 513 444 грн, нарахованих на суму боргу (8 353 974,59 грн), у період існування вищевикладених виняткових обставин, які не залежать від волі відповідача.
Колегія суддів вважає, що стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі рішення суду у справі № 910/3758/22 та додаткової суми інфляційних втрат у справі, що переглядається, у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з відповідача додатково нарахованої суми трьох процентів річних у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Також слід зазначити, що стягнення з відповідача додаткових грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об'єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави.
Отже, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з огляду на необхідність забезпечення інтересів обох сторін, колегія суддів вважає за можливе обмежити розмір суми процентів річних десятьма відсотками, що відповідатиме принципу пропорційності в господарському судочинстві, тобто на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 30 486, 20 грн.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Частиною 5 статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є: судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (ч. 1 ст. 278 ГПК України).
Судові витрати
Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За змістом частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/12431/23 змінити, виклавши абзаци перший та другий його резолютивної частини в такій редакції:
"1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража Київ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража Київ" (01013, Київ, вул. Будіндустрії, 7-Г; ідентифікаційний код 35838823) інфляційні втрати у розмірі 1 513 444 (один мільйон п'ятсот тринадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн 00 коп., три проценти річних у розмірі 30 486 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 27 274 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 59 коп. Видати наказ. "
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
В решті рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/12431/23 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано - 03.06.2024.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко