Справа № 638/10563/23
Провадження № 2/638/1494/24
04 червня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про визнання батьківства, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про визнання батьківства, в якій просить суд визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про ОСОБА_2 , як батька дитини, внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також позивач просить суд визнати його, ОСОБА_1 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про ОСОБА_2 , як батька дитини, внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Відповідач по справі, ОСОБА_2 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13 вересня 2016 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Позивач вказує, що у період з 2016 року по 08 червня 2019 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , відносини з останньою періодично припинялися та відновлювалися.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_8 . Батьком дітей у свідоцтвах про народження зазначений відповідач.
Надалі, у червні 2019 року, у позивача з ОСОБА_6 остаточно припинилися відносини, остання залишила дітей з позивачем та поїхала до міста Харкова, після чого з дітьми не спілкувалася, матеріально не забезпечувала.
Позивач акцентує увагу на постійному проживанні дітей разом з ним, на його утриманні, вказує, що одноособово займається вихованням дітей.
Позивач вказує у заяві, що саме від ОСОБА_6 йому стало відомо, що саме він є біологічним батьком дітей.
На підставі положень статті 129 СК України, згідно з якою особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство, ОСОБА_1 звернувся до суду для встановлення батьківства малолітніх дітей.
Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року задоволено клопотання позивача та призначено по справі судово-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
21 грудня 2023 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-генетичної експертизи, на виконання вказаної вище ухвали суду.
Ухвалою суду від 16 січня 2024 року судове провадження по справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.
Позивач до суду не прибув, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач до суд не прибув, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.
Начальник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засобами електронного поштового зв'язку направив пояснення, відповідно до яких представник третьої особи не має заперечень проти задоволення позовних вимог.
ОСОБА_6 до суду не прибула, причини неявки не повідомила, про розгляд справи повідомлялася належним чином та своєчасно, пояснень від третьої особи не надходило.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, відповідно до яких неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні
Питання про заочний розгляд справи вирішено окремою ухвалою суду.
Технічна фіксація не здійснювалася на підставі статті 247 ЦПК України.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вбачає, що відповідач по справі, ОСОБА_2 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13 вересня 2016 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
У період з 2016 року по 08 червня 2019 року позивач проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 (третя особа), відносини з останньою періодично припинялися та відновлювалися.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_8 . Батьком дітей у свідоцтвах про народження зазначений відповідач.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно з ст. 125 Сімейного кодексу України вбачається, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Європейським судом з прав людини констатовано, що на сьогодні ДНК-тест є единим науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Його доказова цінність суттєво переважає будь-який доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства (KALACHEVA v/ RUSSIA, No3451/05, ЄСПЛ від 07.05.2009 року).
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-4 (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.
Судом, з метою з'ясування, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_4 призначена cудова молекулярна-генетична експертиза, за результатами проведення якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивач) є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99,9999999999 %, також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99,9999999999 % (висновок експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 25422 від 21 грудня 2023 року).
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, які доведені належними та допустимими доказами, суд вважає, що позивачем правильно обраний спосіб захисту свого права, дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно перевірені судом, тому позов ОСОБА_1 про визнання батьківства є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Як роз'яснено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Відповідно до ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
За правилами ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до абз.8 пункту 20 глави 1 розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з п. 2.16.4 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи встановлені судом обставини та на підставі досліджених доказів, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни до актових записів № 4758 та № 4759 про народження дітей, зареєстрованих Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (нині - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), зазначивши батьком дітей позивача, та виключивши з актових записів відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини.
Керуючись ст.ст.125, 126, 128 СК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 4758, від 27 грудня 2017 року, та актового запису № 4759, від 27 грудня 2017 року, складених Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши відомості про батька з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст заочного рішення складено 04 червня 2024 року.
Головуючий