справа № 388/2511/23
провадження № 2/388/161/2024
04.06.2024м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Степанов С.В.
при секретарі - Гриненко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Долинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
Позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , на його користь грошові кошти у розмірі 12685,86грн.з яких: основний борг у розмірі 11 532,60грн та моральна шкода у розмірі 1 153,26грн., посилаючись на наступе.
Позивач на прохання його товариша - ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач) неодноразово перераховував йому грошові кошти, які той зобов'язувався йому повернути із найближчої заробітної плати, тощо.
Так, 01.08.2022р. Позивач на прохання Відповідача , яке той йому направив у месенджер від 01.08.22р. перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить Відповідачу грошові кошти у розмірі 10 025,06грн. (докази додаються).
Зі своєї сторони Відповідач пообіцяв, що із кожної своєї зарплати будете по частинам повертати кошти та навіть запевнив, що можливо через «дві зарплати» повернете усю суму позики.
16.11.2022р. Позивач на додаткове прохання Відповідача перерахував на його картковий рахунок, ще додаткову суму коштів у розмірі 1 507,54грн. (докази додаються). Грошові кошти були перераховані Позивачем 16.11.2022р. о 18:31 годину на що у відповідь 16.11.2022р. о 20:42 години Відповідач написав Позивачу у месенджері: - «Дякую за гроші».
У подальшому, у месенджері Позивач неодноразово просив Відповідача повернути кошти та неодноразово нагадував про такі обставини. У відповідь Відповідач постійно запевняв, що найближчим часом повернете кошти.
Вся переписка у месенджері збережена та наявна, як у Позивача так і у Відповідача та у роздрукованому варіанті додається до позову.
Згідно правового висновку викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий).
Також, у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 зазначено, що сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без остатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й зобов'язання повернути майно потерпілому.
Окрім того, норма ст. 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою спеціальних способів захисту. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Також, «... для застосування ст. 1212 ЦК України обов'язково мас бути відсутньою підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. При цьому, предметом доказування у справах про набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави є не лише факт безпідставно отриманих коштів але й відсутність остатньої правової підстави для набуття майна.
З огляду на наявність договірних відносин позики та неналежне виконання угоди, позивач просить стягнути із відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти у розмірі 12685,86грн.з яких: основний борг у розмірі 11 532,60грн, моральна шкода у розмірі 1 153,26грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити вимоги.
Відповідач, повідомлений належно, до суду не з'явився.
Судом також досліджено наступні докази: платіжні інструкції від 01.08.2022рта від 16.11.2022р., які підтверджують перерахування коштів позивачем відповідачу; вимога про добровільне повернення коштів та докази її направлення (квитанції, накладні, опис, відомості АТ Укрпошта).
Будь яких доказів на підтвердження існування між сторонами спору договірних відносин, угод чи інших зобов'язань суду не надано.
Судом не визнається належним та допустимим доказом надані позивачем копії роздруківок спілкування невстановлених осіб за допомогою чату «Viber», з огляду на неможливість ідентифікації осіб, що вели спілкування та пристроїв за допомогою яких здійснювалась комунікація, а також неповноту змісту відомостей, що містить вказана комунікація.
Відповідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статею 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
На підставі досліджених доказів, суд не може прийти до висновку про наявність між сторонами спору будь-яких цивільно - правових відносин, угод чи інших взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим, пред'явлені вимоги є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на доказах.
З огляду на вказане, керуючись ст.ст.12,13, 81-83, 258-264 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 про стягнення грошових коштів -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача відповідно до ст.284 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 05.06.2024 року
Суддя С.В. Степанов