Справа № 354/1026/24
Провадження № 2-з/354/4/24
04 червня 2024 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючої судді Ваврійчук Т.Л., за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
27.05.2024 року до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом заборони ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» вчиняти будь-які дії щодо збільшення потужності електропостачання на підстанції, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема заборонити приймати будь-які рішення Ворохтянській селищній раді щодо надання дозволу на збільшення потужності електропостачання та щодо надання дозволу на відведення земельних ділянок для обслуговування ЛЕП-110 «Ямна Ворохта», надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із земель комунальнох власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії.
В обґрунтування даної заяви зазначено, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 1973 року, що підтверджується будинковою книгою У даному будинку є дві кварири, в яких проживають неповнолітні діти, а поруч з будинком знаходиться електрична підстанція. У травні 2024 року заявник дізналась, що на житлове приміщення, у якому вона проживає, зареєстровано право власності за ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», яке на даний час намагається збільшити потужність електропостачання, що призведе до негативного впливу на здоров'я мешканців будинку. Предметом спору із яким заявник має намір звернутися до суду буде ймовірно усунення перешкод у користуванні житлом, оскільки є підстави вважати, що ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» протиправно зареєструвало право власності на об'єкт нерухомості за місцем проживання заявника, чим порушено законні права та свободи 11-ти мешканців даного будинку, з яких 7-ро діти. Із урахуванням наведеного, керуючись ст.149,150 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року просить подану заяву задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 року вказану заяву передано у провадження судді Остап'юк М.В., якою 31.05.2024 року постановлено ухвалу пр самовідвід від розгляду даної заяви.
Відповідно до протоколу повторного автоматизваного розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 року вказану заяву передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та її мотиви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно положень ч.ч.3,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, за змістом ст.150 ЦПК України забезпечення позову- це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Також достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Дані правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 року №200/12227/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як встановлено судом, до поданої заяви про забезпечення позову заявницею не долучено будь-яких доказів, в тому числі на підтвердження того, що вона проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , доказів того, що вказаний будинок належить на праві власності ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», відомостей щодо його розташування у межах ЛЕП-110 «Ямна Ворохта», та будь-яких доказів на обгрунтування наведених доводів щодо протиправного збільшення ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» потужності електропостачання на зазначеному об'єкті.
Окрім цього, заявник не зазначила та не долучила до вказаної заяви жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний нею спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також нею не доведено та не підтверджено відповідними доказами наявність у ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» наміру створювати в майбутньому будь-які перешкоди у виконанні рішення суду, чи вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову ОСОБА_1 .
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Зважаючи на те, що заява про забезпечення позову подана до подання позовної заяви суд позбавлений можливості зробити висновок про те чи є співмірними вказані заявником заходи забезпеченням позову із заявленими вимогами, встановити об'єктивну необхідність їх застосування на даному етапі.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що вказані заявницею заходи забезпечення позову можуть призвести до втручання у господарську діяльність ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» та призвести до порушення прав інших осіб, які перебувають із ним у господарських відносинах та не є учасниками даного спору.
Відтак, вищенаведені обставини позбавляють суд можливості зробити висновок про те, що між сторонами дійсно виник та існує спір про право цивільне, про належність та достатність заходів забезпечення позову, які просить вжити заявник меті на досягнення якої вони спрямовані, зокрема, встановити є такі необхідними, пропорційними та достатніми на даний час, чи спроможні вони забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, та чи не призведе вжиття таких заходів до втручання у господарську діяльність та право власності відповідача за майбутнім позовом, а також до порушення прав та охоронюваних законом інтересів як відповідача за майбутнім позовом так і інших осіб, які перебувають із ним у правовідносинах.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 151-153, 258-260, п.4 ч.1 ст.353, ст.354ЦПК України,суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви -відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. Л. Ваврійчук