Справа № 353/442/24
Провадження № 2/353/221/24
30 травня 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н. І.,
з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Товариство з обмежено відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансових послуг № 2112230696909 «Стандартний» від 02.05.2021 року у розмірі 59889,00 грн., яка складається з: 5900,00 грн. заборгованості за кредитом; 53989,00 грн. заборгованості за відсотками. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.05.2021 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансових послуг № 2112230696909 «Стандартний», відповідно до якого відповідач отримав кредит без конкретної споживчої мети в сумі 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору. Граничний строк кредитування - 1 рік.
01.12.2021 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого Товариство з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило Товариству з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
У свою чергу Товариство з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги ло відповідача.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 108609,56 грн., однак враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідача заборгованостіть у розмірі 59889,00 грн., яка складається з: 5900,00 грн. заборгованості за кредитом; 53989,00 грн. заборгованості за відсотками, яку слід стягнути на його користь. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 3028,00 грн. та понесені вирати на правову допомогу урозмірі 17000,00 грн.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01.05.2024 року вирішено розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження о 09 год. 00 хв. 30.05.2024 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 53) відповідач ОСОБА_1 отримав вищевказану ухвалу суду 08.05.2024 року, однак, станом на 30.05.2024 року відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.05.2021 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансових послуг № 2112230696909 «Стандартний» (а.с. 6-8, 9), у відповідності до умов якого Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалось надати позичальникові ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1. Договору). Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3. Договору). Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 1 рік (п. 1.9. Договору).
Зокрема розмір процентів за користування кредитом і порядок їх нарахування сторони правочину узгодили в п. 1.4. вищевказаного договору.
Уклавши цей договір, позивачальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua (п. 4.1. договору). Також відповідач підтвердив, що до укладення цього договору від товариства він отримав: інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію, що міститься у ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; підписаний сторонами екземпляр договору, графік платежів, паспорт кредиту (п. 4.9. договору). Відповідно до п. 4.15. даного Договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Того ж дня, 02.05.2021 року відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту. (а.с. 10-11).
01.12.2021 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сімі 60168947,00 грн., а Товариство з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі Фактор) зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укаденими між Клієнтом і Боржниками.
Згідно із п. 6.1.4. вищевказаного договору факторингу, право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого Права вимоги.
03.12.2023 року на виконання умов вищевказаного договору факторингу Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» сплатило фінансування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с. 18)
03.12.2023 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» було складено Акт приймання-передання Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (додаток № 2) та Акт приймання-передання Реєстру Боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (Додаток № 4) (а.с. 18 зворот).
Відповідно до Реєстру Боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, що є Додатком № 3 до факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 19-20, 21), Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112230696909 від 02.05.2021 року.
10.01.2023 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 (а.с. 22-24), у відповідності до якого Товариство з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні йому, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Перісного кредитора до Боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правопорушників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Згідно із п. 5.2. вищевказаного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, право вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
10.01.2023 між Товариством з обмежено відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.01.2023 року (а.с. 24 зворот).
Відповідно до Реєстру Боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.01.2023 року(а.с. 25-26, 27, 21), ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112230696909 від 02.05.2021 року.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Доказів того, що вищевказані договори факторингу та відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги визнані недійсними, суду не надано.
Таким чином, після сплати фінансування та підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників за вищевказаними договорами, відбулось одиничне, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ «Коллект центр» стало новим кредитором відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021 року.
Позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1047 і ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Судом встановлено, що договір про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021 року укладено між відповідачем та фінансовою установою в електронній формі.
Суд дійшов висновку, що при укладенні вищевказаного кредитного договору його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач, пред'являючи вимоги про повернення позики, просив стягнути крім заборгованості за основною сумою боргу (суму, яку фактично отримав в борг позичальник), заборгованість за відсотками.
Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов'язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Саме на суд покладено обов'язок під час ухваленні рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).
Отже, вищевказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов'язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.
На підтвердження виконання умов договору про надання фінансових послуг № 112230696909 від 02.05.2021 року, позивачем суду надано повідомлення ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 13.03.2024 року. З даного повідомлення вбачається здійснення 02.05.2021 року транзакції в сумі 5900,00 гривень на рахунок відповідача. (а.с. 12).
Із розрахунків заборгованості, наданих позивачем (а.с. 12-13, 14), вбачається, що заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 112230696909 від 02.05.2021 року станом на 10.01.2023 року становить 108609,56 грн.
Однак, в позовній заяві ТОВ «Коллект центр», враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, просило стягнути з відповідача заборгованостіть у розмірі 59889,00 грн., яка складається з: 5900,00 грн. заборгованості за кредитом; 53989,00 грн. заборгованості за відсотками.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 112230696909 від 02.05.2021 року, та те, що відповідач не подав суду відзиву на позовну заяву та жодних письмових чи електронних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. (платіжна інструкція № 0428950027 від 23.04.2024 року, а.с. 44) та витрати по сплаті професійної правничої допомоги в сумі 17000,00 грн. (договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, а.с. 38-39; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року, а.с. 40; платіжна інструкція № 0421280000 від 15.03.2024 року, а.с. 41; заявка на надання юридичної допомоги № 555 від 01.03.2024 року, а.с. 42).
На підставі ст.ст. 514, 525, 526, 530, 549, 553, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 634, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмежено відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Коллект Центр» (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926), заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2112230696909 від 02.05.2021 року в розмірі 59889(П'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом (за тілом кредиту) - 5900 (П'ять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок; заборгованості за відсотками - 53989 (П'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Коллект Центр» (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926), - 3028 (Три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. понесених позивачем судових витрат та 17000 (Сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. Лущак
Повний текст судового рішення складено «04» червня 2024 року.