Справа № 346/1996/24
Провадження № 2/346/1156/24
28 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді П'ятковського В.І.
секретаря Насадик В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до П'ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Позивач звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом на спадкове майно до якого входить земельна частка (пай) площею 51,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) в землі, яка знаходиться на території П'ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.
З метою оформлення права на спадщину позивач звернувся із відповідною заявою до нотаріуса. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку йому відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу, яким підтверджується право власності спадкодавиці на земельну частку (пай).
Позивач зазначає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачено, тому вирішити вказане питання в позасудовому порядку неможливо.
Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті матері на земельну частку (пай).
В судове засідання позивач не з"явився, його представник адвокат Ілюк Оксана Василівна подала письмову заяву про розгляд справи в її та позивача відсутності, позовні вимоги з вказаних підстав підтримала.
Представник відповідача в судове засідання також не з"явився, подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника П"ядицької сільської ради Коломийського району, позов вирішити на підставі наявних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини діяв ЦК УРСР 1963 року, в редакції, чинній станом на дату смерті останньої.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 18 липня 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Після смерті ОСОБА_2 згідно вимог ст. ст. 518, 519 ЦК УРСР (редакції 18.07.1963 року), яка була чинною на дату смерті спадкодавиці відкрилася спадщина за законом, яка складається із права на земельну частку (пай) розміром 51,1 в умовних кадастрових гектарах (землі товарного сільськогосподарського виробництва), яка знаходиться на території Великокам'янської сільської ради Коломийського району, на який 23 грудня 1999 року ОСОБА_2 , був виданий сертифікат № 004479.
Однак, оригінали правовстановлюючого документу втрачено, про що позивачкою в газеті "ЗР-Інформ" розміщено оголошення відповідного змісту (а.с. 21).
З метою оформлення права на спадщину позивач, звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.
Позивач є спадкоємцем першої черги згідно вимог ст. 529 ЦК УРСР (редакції 18.07.1963 року, яка була чинною на дату смерті спадкодавиці) після смерті матері також спадкоємцем першої черги ще був син спадкодавиці, рідний брат позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8). Співжитель спадкодавиці - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 7). Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом успадкування.
В п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України за № 7 від 16.04.2004 року « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вказано, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними
до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю. (пункт 17 розд. X"Перехідні положення" ЗК ( 2768-14 ). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК ( 435-15 ), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
В пункті 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з того, що позивач є спадкоємицем за законом на майно, яке належало спадкодавцю на праві власності у встановленому законом порядку і це право не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, однак позивач, не в змозі оформити спадщину через те, що втрачено оригінал правовстановлюючого документу на нерухоме майно, а представник відповідача, як орган місцевого самоврядування, щодо задоволення позовних вимог не заперечує, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на вказану земельну частку (пай), шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, 529, 533, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 18 липня 1963 року), керуючись ст.ст. 247 ч. 2, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 - право власності на земельну частку (пай) розміром 51.1 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка знаходиться на території П'ядицької сільської ради, згідно сертифікату на земельну частку (пай) № 004479, виданого на ім'я спадкодавиці - ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: П'ятковський В. І.