Справа№938/283/24
Провадження № 3/938/194/24
04 червня 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: с. Шестірня Дніпропетровської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово, непрацюючого (згідно даних протоколу)
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.03.2024 ЗхРУ №250456, 09.03.2024год прикордонним нарядом «Секрет» на напрямку 418 прикордонного знаку на відстані 12км. від лінії державного кордону на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області в межах контрольованого прикордонного району на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » був затриманий гр. України ОСОБА_1 , спільно з іншою особою, за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 27.03.2024, та були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з'явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 22.04.2024.
У зв'язку із неявкою в судове засідання 22.04.2024, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та викликаного в якості свідка помічника начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_2 , розгляд справи було відкладено на 20.05.2024, та в подальшому на 04.06.2024.
В судове засідання 04.06.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився причини неявки суду, не повідомив.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснено, шляхом скерування судової повістки на відому поштову адресу його місця проживання та SMS-повідомлень із судовою повісткою на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.
Окрім цього, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було додатково повідомлено про дату та час судового засідання, шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про виклик його до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.
У матеріалах справи відсутні будь-які інші контакти, за якими можна було повідомити останнього про дату судового засідання.
Також, суд звертає увагу на те, що у протоколі, міститься запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Верховинського районного суду. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 , ознайомлений, та такий підписаний ним, без зауважень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 надати свої аргументи під час слухання справи у суді, а його неявка на переконання суду є обраним способом захисту спрямованого на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності. А тому завершення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, а тому приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
В той же час, в судове засідання 04.06.2024 з'явився помічник начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_3 , письмові пояснення якого долучено до протоколу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_4 , приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251,252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску в групі з іншими особами, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Так, охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Згідно статей 1,3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України», визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України», пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2024 ЗхРУ №250456, згідно з яким 09.03.2024год прикордонним нарядом «Секрет» на напрямку 418 прикордонного знаку на відстані 12км. від лінії державного кордону на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області в межах контрольованого прикордонного району на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » був затриманий гр. України ОСОБА_1 , спільно з іншою особою, за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП;
- копію паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_1 ;
- пам'ятку щодо процесуальних прав особи, яка затримана в адміністративному порядку від 09.03.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , відносно якого розпочато адміністративне провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП доведено зміст процесуальних прав у відповідності до чинного законодавства України, яка підписана ОСОБА_1 , особисто;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.03.2024, в яких він зазначив, що він приїхав в смт верховина, з метою відпочинку та налагодження зв'язків по роботі з сонячними панелями. Коли після прогулянки горами вони з товаришем спускалися з гори, були доставлені працівниками прикордонної служби до відділку, так як зі слів працівників прикордонної служби вони знаходились на відстані 25 км. від лінії державного кордону. Вказав, що вони збились з маршруту, повинні були спуститись раніше. Також зазначив, що свій шлях вони починали з смт Верховина, а саме, з автовокзалу;
-письмові пояснення помічника начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що він з 12.00год по 16.00год під час виконання обов'язків з охорони державного кордону України старшим прикордонного наряду "Секрет" спільно з курсантами НАДПСУ в населеному пункті Зелене на напрямку 418 прикордонного знаку 12км від державного кордону близько 15год 55хв. ними було виявлено2 громадян України ОСОБА_5 і ОСОБА_1 жителів Дніпропетровської області, які рухалися в бік державного кордону.
В ході первинного опитування особи надавали не чіткі відповіді на питання, дані громадяни повідомили, що прибули в прикордонний район з метою провести вихідні в горах, де заблукали і так потрапили в с. Зелене. Через кілька хвилин спілкування повідомили, що прибули, з метою пошуку замовників сонячних панелей, але попередньо надали інформацію, що вони тимчасово не працюють, при собі мали паспорти громадянина України для виїзду за кордон та іноземну валюту (євро).
Виходячи із профілю ризику, а саме незаконного перетинання державного кордону України військовослужбовцями та військовозобов'язаними громадянами України - особами чоловічої статі призивного віку, мешканці Тернопільської області) особами чоловічої статі призивного віку (18-60 років), а також, зважаючи на те, що гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не змогли підтвердити мету руху в напрямку державного кордону України з Румунією та перебування в прикордонному контрольованому районі, будучи особою призивного віку, вищевказаного громадянина було запрошено на підрозділ для складання адміністративно-процесуальних документів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.03.2024, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Секрет» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у прикордонному контрольованому районі на відстані 12000м. на напрямку 418 прикордонного знаку на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Івано-Франківської області.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони. У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст.22 Закону України «Про державний кордон»).
Отже, саме перебування особи у Верховинському районі Івано-Франківської області який є контрольованим прикордонним районом, на відстані 12 км. від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті, будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон України.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетину державного кордону України, та які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото, ні відео фіксації факту вчинення правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст.9 та 12 Закону України «Про державний кордон». Однак, вказані норми цього закону не містять будь-яких положень, які б зобов'язували, забороняли чи попереджали учасників суспільних відносин, в даному випадку ОСОБА_6 дотримуватися чи не дотримуватися певних правил поведінки у прикордонному районі, а є загальними нормами права, якими регламентовано, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку (ст.9) та пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України (ст.12).
Згідно фабули протоколу, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак доказів затримання ОСОБА_5 матеріали справи не містять, протокол про адміністративне затримання не складався.
Судом було опитано, в якості свідка помічника начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_2 , який пояснив, що у зазначений у матеріалах справи день та час він ніс службу по охороні державного кордону у прикордонному наряді «Секрет». На напрямку 418 прикордонного знаку на околиці с. Зелене о 15год 55хв. було виявлено 2 громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які були жителями Дніпропетровської області (особи призивного віку), які під час опитування плутались у своїх відповідях. Вони повідомили, що 08.03.2024 прибули в смт Верховината гірським хребтом вирушили маршрутом полонина «Кринта»-полонина «Скупова»-урочище «Угорські скелі». Однак не могли пояснити куди рухались далі. Спочатку пояснили, що хотіли провести вікенд у горах, потім змінили покази, вказали, що вони займаються сонячними панелями, однак офіційно ніде, не працюють. Панелями займається підприємець, а вони отримують відсотки за їх встановлення. Також зазначили, що у Верховинському районі вони шукали замовників на сонячні панелі. Оскільки по маршруту їх руху, не було жодних житлових будинків, відносно них було складено протоколи.
Зазначив, що вказаних осіб було виявлено на відстані 12км від лінії державного кордону та приблизно на відстані 500м від с.Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. Вони зійшли з гір прямо на село та рухались в бік державного кордону. При цьому, помічник начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_3 зазначив, що вказані особи, не втікали від них, також не вказували, що мали намір перетнути державний кордон. Вказав, що за с. Зелене, розташовані ще два населених пункти с. Явірник та с. Буркут. Туристичної екіпіровки, вказані особи, не мали.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 перебував неподалік населеного пункту на дорозі загального користування, а підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_5 , стало те, що він під час опитування надавав нечіткі, на думку працівника прикордонної служби, пояснення.
Натомість в письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 09.03.2024, що долучені до матеріалів справи, останній зазначив, що він приїхав в смт Верховина, з метою відпочинку та налагодження зв'язків по роботі з сонячними панелями.
Вказані пояснення відібрані помічником начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_7 .
Таким чином системний аналіз долучених до справи доказів свідчить, що ОСОБА_1 було затримано на відстані 12 кілометрів від лінії державного кордону під час його руху по дорозі загального користування. Доказів про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону з метою незаконно перетнути кордон, матеріали справи не містять. Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України групою осіб та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС