Справа № 938/520/24
Провадження № 2-н/938/9/24
про відмову у видачі судового наказу
04 червня 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та нарахованого, але не виплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи,-
До Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступила заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 79732,83 гривень та нарахованого, але не виплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи в сумі 149437,58 гривень, а всього 229170,41 гривню.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з таких підстав.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст.163 цього Кодексу.
Нормами п.1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
У заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 посилається на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, який узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, заявнику при зверненні до суду зі заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованого, але не виплаченого середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні з роботи слід сплатити судовий збір.
Крім того, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявником до матеріалів даної заяви додано, зокрема: довідки №4 та №1 від 30.01.2024 року, видані філією «Верховинська ДЕД» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», у якій вказано, про те, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість таких виплат: середній заробіток за час затримки заробітної плати при звільненні (період роботи з 10.08.2005 року до 01.07.2020 року) в сумі 56 071,26 гривень, та (період роботи з 02.06.2021 року по 07.06.2023 року) в сумі 93 366,32 гривень та заборгованості по виплаті заробітної плати станом на 07.06.2023 року в сумі 79 732,83 гривень, підписану начальником філії «Верховинська ДЕД» ОСОБА_2 .
Однак до заяви про видачу судового наказу заявником не додано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та документи, які б достовірно підтверджували повноваження начальника філії «Верховинського ДЕД» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо підпису довідки про нарахований середній заробіток за час затримання виплати заробітньої плати при звільненні та заборгованості по виплаті заробітної плати.
До цього ж довідка про заборгованість по заробітній платі видана 30.01.2024 року року, тоді як заявник звернувся до суду зі заявою про видачу судового наказу 30.05.2024 року, що позбавляє суд можливості визначити наявність та розмір заборгованості станом на день звернення до суду, встановити безспірність такої заборгованості на день подання заяви про видачу судового наказу та переконатись у відсутності спору про право, про нарахування та існуючий розмір заборгованості по заробітній платі.
Враховуючи вищевказані обставини, приходжу висновку про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, відповідно до ч.1. ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1,2,8,9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163,165, 167 ЦПК України, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та нарахованого, але не виплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1,2,8,9 ч.1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Наталія ЧЕКАН