Справа № 196/228/24
№ провадження 2/196/155/2024
05.06.2024 смт Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства, яка подана представником позивача адвокатом Лимаревою Нелею Анатоліївною,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лимарева Н.А. звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року дана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Копія даної ухвали для усунення недоліків була надіслана на офіційну електронну адресу представника позивача, зазначену у позовній заяві і була доставлена до електронної скриньки 27.02.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а також копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була доставлена до електронного кабінету представника позивача підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 28.02.2024 року, що підтверджується довідкою про одержання документу в електронному кабінеті системи «Електронний суд».
Крім того, копія даної ухвали для усунення недоліків була надіслана позивачу засобами поштового зв'язку "Укрпошта" на адресу зазначену в позовній заяві.
04.06.2024 року на адресу суду повернулося поштове відправлення адресоване позивачу ОСОБА_1 , із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Станом на 05.06.2024 року недоліки позовної заяви не усунуто, жодної заяви зі сторони позивача до суду не надходило. Інших заяв з приводу зацікавленості щодо руху справи від позивача до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи чи день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Таким чином встановлено, що представник позивача отримала копію ухвали суду від 26.02.2024 року про залишення позовної заяви без руху 28.02.2024 року. Однак, у наданий строк представник позивача не виконала ухвалу суду, недоліки позову, вказані в ухвалі, не усунула.
Крім того, відповідно до ч.ч.6, 8 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення направленою поштою судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Спеціальний порядок вручення повісток передбачений також профільними нормативно-правовими актами.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №2-4159/12.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відомостей про зміну місця проживання чи зміну адреси/електронної адреси для листування від позивача до суду не надходило.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Позивач, достовірно знаючи, що ним поданий позов до суду, не здійснив жодних дій для отримання поштових відправлень із суду та не виявив жодного інтересу до розгляду позову. Натомість ЄСПЛ у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач вимоги ухвали суду не виконав і час на усунення недоліків вказаних в цій ухвалі сплив, суд приходить висновку, що матеріали позовної заяви слід вважати не поданими та повернути заявнику.
Керуючись ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.Г. Костюков