Справа № 215/3230/23
2/215/264/24
24 травня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого, судді - Демиденко Ю.Ю.
при секретарі - Бугрим К.О.
за участю представника
відповідача адвоката Гетьманець А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: ОСОБА_4 ,-
05.06.2023 до суду надійшла дана позовна заява.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Заповіту немає. Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиної О.В. від 12.05.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через пропуск встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 , на час смерті батька, знаходилась за межами міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, оскільки фактично проживала в м. Дніпро. Після смерті батька, позивач ОСОБА_1 перебувала в стані стресу та емоційного перевантаження, і не мала змоги адекватно орієнтуватись в потрібних процедурах та термінах для прийняття спадщини, враховуючи і те, що вона є юридично необізнаною людиною. Крім того, на момент смерті батька, дочка позивача була вагітна, вагітність протікала складно, а тому позивач майже весь час вимушена була знаходитись поряд з дочкою. 08.04.2022 дочка позивача народила та позивач ОСОБА_1 не мала змоги залишити дочку з онуком та приїхати до м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для прийняття спадщини.
Таким, чином позивач ОСОБА_1 вважає, що строк на подачу заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 було пропущений нею з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд встановити їй додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача адвокат Зеркін А.С. в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав (а.с.31).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гетьманець А.О. в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що позивачем не надано належних доказів, що свідчили про об'єктивні перешкоди у подачі позивачем ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також направити таку заяву засобами поштового зв'язку.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Дослідивши, матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.7).
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Заповіт відсутній.
Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиної О.В. від 12.05.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через пропуск встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини (а.с.8).
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанови Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі N 750/2158/21, від 08 червня 2023 року у справі N 585/2163/22, від09 жовтня 2023 року у справі N 671/208/22, від 17 січня 2024 року у справі N 357/10080/22).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас, позивачем ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів, що свідчили б про об'єктивні непереборні, істотні труднощі для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.2.1 Розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядку), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна про прийняття спадщини.
Згідно п.6.1 Розділу 7 Порядку, нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.
Отже, спадкоємець, може написати заяву про прийняття спадщини, засвідчити справжність підпису нотаріально та надіслати її засобами поштового зв'язку нотаріусу, який знаходиться на території розташування спадкового майна протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2022 року у справі №148/1923/20.
Тому, в даному випадку, суд не може вважати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини проживання позивача ОСОБА_1 в іншому місті ніж те де розташоване спадкове майно.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 206 ч.4, 247 ч.2, 263-267, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини- відмовити.
Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішенняапеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.
Повне рішення складено 03.06.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
ОСОБА_3 ,місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 ,місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .