Справа № 183/2770/24
Провадження № 3/183/2147/24
05 червня 2024 року м. Новомосковськ
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фролова В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст. 164-10 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2024 серії ВАД
№ 349869, 23.063.2024, приблизно о 17.00 годині, в АДРЕСА_2 ,
гр. ОСОБА_1 здійснив прийом металобрухту у гр. ОСОБА_2 вагою 15 кг за грошові кошти сумою 75 грн., чим порушив ст. 4 ЗУ «Про металобрухт», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-10 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду матеріалу засобами поштового зв'язку та смс - повідомленням, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомляв та клопотання про відкладення розгляду справи не надавав.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується здійснення здійснив прийом металобрухту.
На підтвердження вини ОСОБА_1 автором протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №349869 від 23.03.2024, яким зафіксовано факт правопорушення;
- рапорт старшого лейтенанта поліції Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Гужви В., відповідно до якого вказано, що в ході патрулювання території Піщанської сільської ТГ виявлено, що в АДРЕСА_2 , здійснюється незаконна скупівля металобрухту. В ході перевірки встановлено, що за вказаною адресою мешкає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зі слів місцевих мешканців й займається скупівлею (прийомом) металобрухту.;
- поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до якого вказано, що 23.03.2024 приблизно о 17:00 годині, він прийшов до гр. ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , якому приніс металеві вироби, а саме: металеві кутки вагою 15 кг, котрі після зважування гр. ОСОБА_4 придбав за 75 грн., тобто по 5 грн. за 1 кг. Після чого, він забрав гроші та витратив на свої потреби.
Диспозиція ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, передбачає приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України «Про металобрухт».
Отже, вказаний склад адміністративного правопорушення передбачає спеціального суб'єкта правопорушення, який повинен бути посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, та матеріалів, долучених до нього, не можливо встановити чи є ОСОБА_1 суб'єктом господарювання, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, або є посадовою особою, яка працевлаштована у зазначеного вище суб'єкта господарювання.
У зв'язку з викладеним слід враховувати приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважити на практику ЄСПЛ у справі «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016), де ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, оскільки не доведено належними та допустимими доказами, «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 164-10, 279, 280 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених
ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя В.О. Фролова