Справа № 183/4189/24
Провадження № 1-кп/183/1471/24
05 червня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42020040010000032 від 28.01.2020, про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бухуни, Шишацького району, Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбоця військової служби за контрактом, перебуваючого на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді командира бойової машини 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора
ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження),
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 42020040010000032 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_2 заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обраного обвинуваченому ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор зазначила про наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до семи років, у зв'язку з чим існує ризик переховування від органів суду, з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за інкримінований йому злочин, що зробить неможливим його прибуття до суду. Крім того прокурор зазначила, що обвинувачений ОСОБА_3 в подальшому може як у спосіб погроз так і реально незаконно впливати на свідків за даним кримінальним провадженням, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь яких інших показів, у зв'язку з чим просила суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.
Суд, вивчивши зміст клопотання, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого
ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
Встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта
ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду командира бойової машини 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
07.08.2017 молодший сержант ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, свої службові обов'язки не виконує, час проводить на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляє.
Таким чином, 07.08. 2017 молодший сержант ОСОБА_3 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебуває за її межами до теперішнього часу.
24.12.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та направлено за адресою місця реєстрації підозрюваного та до військової частини НОМЕР_1 .
24.12.2020 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук та досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено.
В подальшому, 02.04.2024 ОСОБА_3 затримано на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави.
Згідно положень ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Як визначено ч. 7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Так, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 24.04.2024 до
ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 60 днів із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Строк дії обов'язків обвинуваченого ОСОБА_3 під час запобіжного заходу закінчується 23.06.2023, однак до спливу цього строку судовий розгляд не буде завершений, оскільки по кримінальному провадженню не допитані свідки.
Суд вважає, що на цей час існують ризики передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки існує обґрунтована ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_3 , може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожуєйому у разі визнання його винним, що може бути розцінене ним більш небезпечним ніж переховування та втеча. Також, суд вважає обгрнутованим існування ризиків щодо можливості у обвинуваченого ОСОБА_3 впливати на свідків за даним кримінальним провадженням, які ще не допитані під час судового розгляду кримінального провадження, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших показів.
Особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, передбаченим
ч. 1 ст. 176 КПК України, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, є достатніми для запобігання ризикам та може запобігти доведеним під час судового розгляду ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено. Також судом не встановлено будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання та покладання на обвинуваченого певних обов'язків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого на даному етапі судового розгляду.
Враховуючи зазначене, на цей час існують підстави для задоволення клопотання прокурора, а тому суд приходить до висновку, що обов'язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , під час запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання необхідно продовжити на строк два місяці. Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 194, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040010000032 від 28.01.2020, про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 02.08.2024 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального порушення.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання ним покладених цією ухвалою зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на Дніпровську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону.
Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1