Справа № 204/1872/24
Провадження № 1-кп/204/751/24
04 червня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12024041680000139, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2024, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, українки, громадянки України, з середньо-технічною освітою, не працевлаштованої, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор подала до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років, а тому є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового слідства та суду. Із набуттям статусу обвинуваченої та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_5 відомі особисті дані експертів, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на експертів, у зв'язку з необхідністю проведення судових експертиз, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела доходу, а тому може вчинити інші кримінальні правопорушення. Застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не призведе до дотримання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, проте, просив суд враховуючи особу обвинуваченої та обставини справи, зменшити ОСОБА_5 розмір застави до мінімального.
Обвинувачена в судовому засіданні підтримала думку захисника в повному обсязі.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою передачі наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Прокурором доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків та експертів у даному провадженні продовжують існувати. Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, та усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинувачена може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду. При цьому ризик втечі може бути розцінений нею, як менш небезпечне діяння ніж покарання та процедура його виконання. При цьому, судом враховано, що відповідно до обвинувального акту обвинувачена щиро кається у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченої незаконно впливати на свідків та експертів у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо виключити, оскільки, перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, ОСОБА_5 може впливати на свідків та експертів, які не допитані в судовому засіданні. При цьому, посилання сторони захисту про неможливість впливу обвинуваченою на свідків судом не приймається, у зв'язку з тим, що на стадії досудового розслідування обвинувачена була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження, отже їй відомі відомості, у тому числі відомості щодо місця проживання та місця знаходження свідків.
Обвинувачена ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, а тому з метою забезпечення життєдіяльності з великою імовірністю може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків, з огляду на що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої слід задовольнити, та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави має стимулюючий характер дотримання покладених на неї обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи кількість покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків та співвідношення з існуючими ризиками їх невиконання, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_5 , те що вона має на утриманні двох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має захворювання, враховуючи майновий стан ОСОБА_5 суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченої про зменшення розміру застави підлягає задоволенню, а розмір застави на цій стадії кримінального провадження слід зменшити до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560гривень, що на переконання суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, не суперечитиме Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України на 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2024, з покладенням у відповідності до ст. 194 КПК України певних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів до 02 серпня 2024 року включно.
Визначити стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в кримінальному провадженні у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 60560 грн.
У випадку внесення обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеної застави у розмірі 60560 гривень, вважати, що до неї обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави зобов'язати обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 02.08.2024 виконувати наступні обов'язки: прибувати до прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до неї для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 05.06.2024.
Суддя ОСОБА_1