Справа № 204/3945/24
Провадження № 3/204/1634/24
03 червня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
У період часу з 08 квітня 2024 по 14 квітня 2024 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у вказаний період часу не відвідувала заняття у Дніпровській гімназії № 34, без поважних причин.
Крім того, 11 квітня 2024 року о 17:55 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка разом з неповнолітнім ОСОБА_3 вступили за спільною згодою у статевий акт (оральний), що було зафіксовано та викладено у месенджери.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 СК України.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Відтак на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд розглядає адміністративні матеріали за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Доказами, що повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні є: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 387294 від 12.04.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 212593 від 17.04.2024; електронний рапорт; заява ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи;письмові пояснення ОСОБА_2 , яка опитана у присутності законного представника, які містяться в матеріалах справи; письмові пояснення ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи; постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП; повідомленням директора Дніпровської гімназії № 34 ДМР; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, № 2402-III, статтями 150, 180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, № 789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, проаналізувавши докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП доведеною повністю.
Керуючись ст. 13, 33 КУпАП при накладенні стягнення, суд доходить висновку про необхідність накладення на винну адміністративних стягнень в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу про адміністративні правопорушення України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 280, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Т.В. Безрук