Справа № 175/5072/24
Провадження № 3/175/2482/24
Іменем України
"31" травня 2024 р. смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, що надійшли від природнього заповідника «Дніпровсько-Орільський», про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 91 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП №000138 від 04.03.2024 року, ОСОБА_1 , 04.03.2024 року о 14 год 23 хв., здійснив проїзд на мотоциклі на територію заповідника «Дніпровсько-Орільського» на території Обухівської селищної ради, комплекс будівель та споруд №1 квартал 8, , проігнорувавши межові знаки, чим порушив ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за що передбачена відповідальність за ст. 91 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належим чином. Засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, свою вину визнав у повному обсязі, просив призначити мінімальне покарання.
З огляду на те, що ст. 91 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 91 КУпАП передбачена відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Дана норма є бланкетною та відсилає до інших нормативних актів, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
Таким чином, об'єктивна сторона даного правопорушення виражена у вчинені дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП №000138, розрахунком заподіяної шкоди внаслідок проїзду на мотоциклі на територію заповідника у розмірі 359 грн, заявою ОСОБА_1 про визнання вини.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, визнаю належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст. 91 КУпАП у розмірі дев'1ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, 91, 276-280, 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) грн 00 коп. (Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/ 21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат); рахунок отримувача
UA098999980313060106000004457; КЕКД: 21081100
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави. (Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/ОТГсмтСлобож/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155 банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA208999980313151206000004457).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Т. С. Журавель