Справа № 932/3942/24
Провадження № 1-кс/932/1294/24
03 червня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_3 , зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка неодноразова уточнювалась.
Обґрунтовуючи свою скаргу ОСОБА_3 зазначає, що вона в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України звернувся до суб'єкта оскарження з повідомленням про скоєння злочину де прохала прийняти повідомлення про скоєння злочину та в одноденний строк: внести в ЄРДР данні повідомлення про скоєння злочину вчиненого ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб. Притягти громадянина ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб до кримінальної відповідальності за ознаками ч. 2 ст. 129 КК України з покаранням до п'яти років, за погрози розправи під час здійснення кримінального провадження № 12023046630000225. Видати їй пам'ятку потерпілої. Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий в 1 денний строк розглядає повідомлення про скоєння злочину та вносить в реєстр дані за повідомленням. Так як станом на час розгляду справи в суді її клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій нерозглянута постанова їй не надіслана, що є доказом порушення її процесуального права КПК України, тому просить визнати порушення слідчим (прокурором) процесуального права передбаченого ст. 214 КПК України, яке полягає у бездіяльності в розгляді її повідомлення про скоєння злочину у 3 денний строк та негайного надіслати їй належну постанову. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов'язати слідчого припинити бездіяльність що до розгляду її клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов'язати слідчого вчинити певну процесуальну дію, а саме ст. 214 КПК України за якою у 1 денний строк після судового рішення вчинити певну дію та Порушити кримінальну справу та внести відомості до ЄРДР. Зобов'язати суб'єкт оскарження внести в ЄРДР данні повідомлення про скоєння злочину вчиненого ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб. Притягти громадянина ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб до кримінальної відповідальності за ознаками ч. 2 ст. 129 КК України з покаранням до п'яти років, за погрози розправи під час здійснення кримінального провадження № 12023046630000225.
Скаржник у судове засідання не з'явилася, про розгляд скарги була повідомлена належним чином, надала заяву в якій зазначила, що скаргу підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання представник суб'єкта оскарження не з'явився, повідомлений у встановленому порядку.
Слідчий суддя, беручи до уваги положення ст. ст. 22, 26 КПК України в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду таких скарг, вважає за можливе перейти до розгляду скарги по суті у відсутність представника ГУНП в Дніпропетровській області.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Отже, за змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 звернулася електронною поштою до ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Станом на момент розгляду скарги слідчому судді не надано інформації про те, що подана заява розглянута і відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто уповноваженими особами ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області допущено бездіяльність щодо внесення інформації про вчинення злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
При цьому вказаний обов'язок прокурора, слідчого не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тобто, норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119) сторін цих відносин, відповідно.
Результатом запровадження таких процедур є встановлення імперативного обов'язку після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до ЄРДР, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Приймаючи до уваги, що уповноваженою особою ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не виконані вимоги ст. 214 КПК України, що порушує права та інтереси заявника, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги на бездіяльність уповноважених осіб ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язання уповноваженої особи внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 .
Інші вимоги скарги, а саме визнати порушення слідчим (прокурором) процесуального права передбаченого ст. 214 КПК України, яке полягає у бездіяльності в розгляді її повідомлення про скоєння злочину у 3 денний строк та негайного надіслати їй належну постанову. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов'язати слідчого припинити бездіяльність що до розгляду її клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України зобов'язати слідчого вчинити певну процесуальну дію, а саме ст. 214 КПК України за якою у 1 денний строк після судового рішення вчинити певну дію та Порушити кримінальну справу та внести відомості до ЄРДР. Зобов'язати суб'єкт оскарження внести в ЄРДР данні повідомлення про скоєння злочину вчиненого ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб. Притягти громадянина ОСОБА_4 з групою невідомих їй осіб до кримінальної відповідальності за ознаками ч. 2 ст. 129 КК України з покаранням до п'яти років, за погрози розправи під час здійснення кримінального провадження № 12023046630000225 виходять за межі повноважень слідчого судді за огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вказана норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. (Лист ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 "Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування").
Змагальність сторін реалізується через самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими законом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Для забезпечення дійсно змагального процесу, окрім рівності перед судом, сторони мають бути відокремленими та незалежними (ст. 22 КПК).
Також не є предметом судового контролю слідчого судді визнання бездіяльності слідчого, не вчинення ним процесуальних дій та не прийняття рішень щодо не розгляду заяви про вчинення злочину, оскільки такі дії, рішення чи бездіяльність оскаржується через механізм зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вимоги видати витяг з ЄРДР виходять за межі скарги, тому не можуть бути розглянуті.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що процесуальний закон не надає повноважень слідчому судді оцінювати заяву про злочин на предмет обґрунтованості, чи наявності ознак кримінального правопорушення, оскільки такі повноваження надані лише слідчому, який буде здійснювати досудове розслідування, ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.
Таким чином, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
В частині визначення попередньої кваліфікації, скарга не підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя не може рекомендувати органу досудового розслідування визначити ту чи іншу кваліфікацію злочинного діяння.
Таким чином, скаргу належить задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.
Зобов'язати належну уповноважену посадову особу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області вчинити дію, передбачену ч. 1 ст. 214 КПК України, а саме внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 .
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді є обов'язковою для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5