Справа № 199/4367/24
(1-кс/199/432/24)
03.06.2024 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жирновськ, Волгоградської області російської федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді старший навідник 5 роти, 54 бригади, 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», -
якому 01 червня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Під час досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він - військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить її в посаді старший навідник 5 роти, 54 бригади, 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи с прямим умислом, направленим на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме рідному брату ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 31.05.2024 приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , разом з потерпілим ОСОБА_8 , на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , в ході словесного конфлікту у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме рідного брата ОСОБА_8 , реалізуючи який ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_8 , наблизився до останнього, після чого, знаходячись в безпосередній близькості до нього, стоячи обличчям до потерпілого, наніс в хаотичному порядку, ногами та різними предметами в різні частини тіла, неменше 20 ударів, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на підлогу обличчям донизу.
Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_8 , сидячи на підлозі в спальній кімнаті - в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
У клоптанні слічий посилається на те, що 01 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знаходячись на волі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки покарання за кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, що може слугувати мотивом уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Тому при обранні більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, органу досудового розслідування буде неможливо запобігти ризику переховування підозрюваного. Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те що, слідством не встановлено ще всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , так як досудове слідство триває менше двох діб. Для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення є необхідність призначення судових експертиз за різними напрямками спеціальності, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 у випадку обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може знищити, сховати або спотворити будь-який із речових доказів у кримінальному провадженні. Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то про наявність останнього свідчить те, що ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки останньому відомо їх анкетні дані та адреси проживання. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з огляду на відсутність ризиків. При цьому підозрюваний свою вину в оголошеній підозрі визнав повністю.
Вислухавши думки учасників судового процесу, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041630000674 від 01.06.2024 зафіксовано, що 01.06.2024 до ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 01.06.2024 о 10:39 за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з чисельними тілесними ушкодженнями (ЄО13026).
ОСОБА_8 01.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, слідчий суддя зважає на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначено, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події від 01.06.2024; протоколом огляду трупа від 01.06.2024 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.06.2024, протоколами допиту свідків від 01.06.2024, слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 01.06.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке на підставі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого згідно з нормами діючого кримінального законодавства України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а відтак підозрюваний з метою уникнути покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватись від суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім того, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, і прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у вбивстві, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, тому існують ризики, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, розуміючи незворотність покарання.
Про наявність ризику, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те що, слідством ще не встановлено всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, а для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення є необхідність призначення судових експертиз за різними напрямками спеціальності, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 у випадку обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може знищити, сховати або спотворити будь-який із речових доказів у кримінальному провадженні. А також наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілу, оскільки вона є його рідною матір'ю.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий не визначає підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, оскільки останньому повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12024041630000674 від 01.06.2024 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жирновськ, Волгоградської області російської федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді старший навідник 5 роти, 54 бригади, 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 30 липня 2024 року включно, обчислюючи строк запобіжного заходу з 01 червня 2024 року, без права внесення застави, з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1