Справа № 199/4342/24
(3/199/2215/24)
іменем України
05.06.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 156 КУпАП,-
-за участю - ОСОБА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 173674 від 27.05.2024, за ч. 4 ст. 156 КУпАП слідує, що ОСОБА_1 , який начебто 22.07.2023 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, 27.05.2024 о 15:50 годині, знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, у приміщені торгівельного центру «Вавілон», здійснював реалізацію нікотиновмісної продукції, котрі не мали марок акцизного податку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, не визнав, пояснивши, що жодного відношення до вилучених товарів він не має. 27.05.2024 продаж нікотиновмісних продукцій він не здійснював, оскільки він не працівник магазину, що розташований у ТЦ «Вавілон», за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Сонячна, 2.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 156 КУпАП, ОСОБА_1 у вину ставиться здійснення реалізації нікотиновмісної продукції, котрі не мали марок акцизного податку.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Диспозицією ч. 4 ст. 156 передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
При цьому, ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (з змінами, внесеними згідно із Законом № 318-IX від 03.12.2019 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020) імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
При цьому, статтею першою вказаного Закону визначено, що: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
За приписами ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, в тому числі, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на таку торгівлю.
Тобто, суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях, а не будь-які інші особи.
Як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 173674 від 27.05.2024 долучено: довідку за результатами розгляду звернення працівника поліції від 28.05.2024; відомості працівника поліції (без дати); рапорт працівника поліції від 27.05.2024; заява (повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію) ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» від 27.05.2024; протокол огляду від 27.05.2024; письмові пояснення ОСОБА_2 ; незасвічена копія паспортних даних на ім'я ОСОБА_1 ; рапорт (без дати).
З досліджених матеріалів справи встановлено, що стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за те, що він 22.07.2023 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, та 27.05.2024 о 15:50 годині, знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, у приміщені ТЦ «Вавілон», здійснював реалізацію нікотиновмісної продукції, котрі не мали марок акцизного податку, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 156 КУпАП.
Зафіксовано, що свідків, потерпілих немає, правопорушенням матеріальну шкоду не заподіяно.
На переконання суду, фабула у протоколі, яка зазначена працівником поліції, не відображено якою саме нормою права (статтею закону) встановлюється заборона реалізації нікотиновмісної продукції, не звернувши уваги й на те, що таке поняття, як «нікотиновмісна продукція» згідно диспозиції ст. 156 КУпАП, взагалі відсутнє, як і відсутнє посилання у протоколі на конкретизовані назви та вид вилучених товарів.
Відповідно до довідки за результатами розгляду звернення працівника поліції від 28.05.2024 у м. Дніпрі по вул. Сонячна Набережна, 2, 27.05.2024 був виявлений факт порушення порядку господарської діяльності громадянином ОСОБА_1 .
Як слідує з відомостей працівника поліції (без дати) підстав для прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР, не теперішній час не отримано. При цьому суд звертає увагу, за які саме відомості автор даного документу надає інформацію - відсутні.
Згідно рапорту від 27.05.2024 у вказану дату об 11:34 годині на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що по вул. Берегова, 133б, м. Дніпро, водій ОСОБА_3 , 12.05.2024 виїхав з вантажем у Польщу, розмитнився у Варшаві, залишив автомобіль та не повернувся до України, (який жодного відношення до справи не має).
Із заяви (повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію) від 27.05.2024 убачається, що даний документ також жодного відношення до даної справи не має, оскільки мова йде про особу, котра залишила межі країни.
Відповідно до протоколу огляду від 27.05.2024, працівниками поліції за адресою: м.Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, в приміщенні торгівельного центру «Вавілон», були оглянуті товари у яких відсутні марки акцизного податку.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що 27.05.2024 в приміщенні торгівельного центру «Вавілон», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, останній в магазині «ELFIKS», придбав у кількості трьох одиниць рідини для паління, загальна вартість яких становить 1100,00 гривень.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд констатує, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 , дійсно здійснював торгівлю тютюновими виробами, оскільки матеріалами справи не зафіксовано як факту продажу таких виробів так і факту отримання прибутку від їх продажу, а також відомості щодо виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, що є підтвердженням торгівлі, в матеріалах адміністративної справи відсутні.
З приводу протоколу огляду від 27.05.2024, який містить фіксацію виявлення та вилучення 27.05.2024 о 16:30 годині в приміщенні торгівельного центру «Вавілон», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, тютюнових виробів, пристроїв для паління, що не містить марку акцизного податку, суд зауважує, що працівник поліції вилучивши дані предмети, повинен був довести, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, що ця продукція є саме для паління, чого в даній справі не зроблено, оскільки будь-якого експертного дослідження вилученої рідини, цигарок не здійснювалося.
Крім того в матеріалах справи відсутня квитанція про прийняття вилучених речей у адміністративному правопорушенні, що дає підстави вважати про те, що така процесуальна дія як вилучення майна не була належним чином проведена та оформлена і даний доказ (вилучена продукція: електронні сигарети, цигарки, рідини для куріння, табак) є не належним.
Також суд звертає увагу й на тому, що уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 156 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , виконуючи вимоги ч. 4 ст. 156 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП, повинен був долучити до справи доказ накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 або ч. 3 ст. 156 КУпАП протягом року, як про це зазначено у диспозиції ч. 4 ст. 156 КУпАП, проте цього не зробив, формально зазначивши у протоколі про адміністративне правопорушення про факт, начебто, притягнення 22.07.2024 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, що не тільки суперечить диспозиції ч. 4 ст. 156 КУпАП, але і не підтверджено доказами у справі.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що вказані обставини і відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП, не знайшли свого підтвердження доказами по справі.
Суд констатує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд розглядає в межах обставин протоколу про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не може бути єдиною підставною для притягнення до адміністративної відповідальності та не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Основного Закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Речові докази, згідно протоколу огляду від 27.05.2024, які зберігаються у ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю власнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко