Справа № 199/4139/24
(3/199/2081/24)
іменем України
05.06.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
- за участі: потерпілої - ОСОБА_2
23.05.2024 приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: висловлювала образи, погрози фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 23.05.2024 приблизно о 16:00 годині за місцем спільного проживання з матір'ю сталася сварка. Вказані конфлікти у них виникають постійно, у зв'язку із чим вони викликають поліцію.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовими смс-повістками, які вона отримала, також остання була повідомлена через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за її участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у м. Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність.
Вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 30784 від 23.05.2024, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що зі змістом протоколу ознайомлена. Протокол не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 23.05.2024, де вона просить правоохоронні органи вжити заходи по відношенню її матері ОСОБА_1 , яка висловлює на її адресу нецензурну лайку та виганяє із будинку. Даний конфлікт відбувається неодноразово;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.05.2024 відносно ОСОБА_1 ;
- копією термінового заборонного припису серії АА № 163987 від 23.05.2024 складеного відносно ОСОБА_1 .
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
На переконання суду дії ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, поясненнями потерпілої, які були досліджені судом в ході судового розгляду.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винувата у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, яка є пенсіонеркою, ступінь вчинення нею домашнього насильства, суд вважає можливим на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в силу малозначності правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення закрити в силу малозначності скоєного нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко