Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "13" вересня 2006 р. Справа № 12/1387
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Климчук А.В., представник за ловіреністю (в судове засідання 13.09.06- не з'явився)
від відповідача Маловічко В.Ю., представник за довіреністю.
В судовому засіданні 07.09.06 Климчук А.В. представляв інтереси ТОВ НВФ "Соха".
розглянув справу за позовом Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" (м. Житомир)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)
про стягнення 39377 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України спір вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
В судових засіданнях здійснювався аудіозапис.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.09.06 до 9:30 год. 13.09.06.
Подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" про стягнення на користь Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" 37327,01 грн. збитків, що були завдані останньому в результаті незаконного захоплення майна.
Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали.
Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.36-37).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд
За поясненнями позивача, підставою звернення в суд з позом стало захоплення відповідачем наступного майна:
- 3 (три) кабелі по 30 м. загальною вартістю 6300,00 грн.;
- 5 (п'ять) кабелів по 38 м. загальною вартістю 13300,00 грн.;
- 10 розеток загальною вартістю 55,00 грн.;
- 2 запобіжники вартістю 10,00 грн.;
- шифер в кількості 430 шт. загальною вартістю 7310,00 грн.;
- швелер довжиною 100 м. загальною вартістю 12402,00 грн. на загальну суму 39377,00 грн.
На підтвердження обставин захоплення майна позивач посилається на листи - відповіді РВ УМВС України в Житомирській області від 29.04.2005р. (а.с.7), №3554 від 29.08.2005р. (а.с.11), постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2005р. (а.с.8), акт прийому передачі власного майна Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха" від 16.01.2006р., тощо.
Пояснив, що на момент захоплення відповідачем зазначеного майна, останнє належало Товариству з обмеженою відповідальністю науково - виробничій фірмі "Соха". На підтвердження права власності останнього на майно надав довідку про знаходження такого майна на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха" (а.с.13).
16.01.2006р. між Спільним підприємством "Сприяння інвалідам" (отримуюча сторона) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" (надавач) підписано договір про надання благодійної допомоги (а.с.14).
Згідно з п.1 Договору, надавач - Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" передає у формі благодійної допомоги отримуючій стороні - Спільному підприємству "Сприяння інвалідам" у власність майно:
- 3 (три) кабелі по 30 м. загальною вартістю 6300,00 грн.;
- 5 (п'ять) кабелів по 38 м. загальною вартістю 13300,00 грн.;
- 10 розеток загальною вартістю 55,00 грн.;
- 2 запобіжники вартістю 10,00 грн.;
- шифер в кількості 430 шт. загальною вартістю 7310,00 грн.;
- швелер довжиною 100 м. загальною вартістю 12402,00 грн.
на загальну суму 39377,00 грн.
Договір про надання благодійної допомоги від 16.01.2006р. позивач вважає підставою виникнення права власності на передане за договором майно, що дає право позивачу вимагати від відповідача відшкодування збитків у зв'язку з захопленням такого майна. За розрахунками позивача розмір таких збитків з врахуванням проведеної часкової компенсації жомом на суму 2050,00 грн. становить 37327,01 грн. (а.с.5).
В позовній заяві позивач просить прийняти позовну заяву та порушити провадження по справі без оплати судових витрат, оскільки позивач, як організація інвалідів, згідно з п. 28 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. звільнений від сплати державного мита.
Відповідач позов заперечує. Вважає, що позивач не набув право власності на майно за договором про надання благодійної допомоги, оскільки на момент підписання договору був відсутній предмет благодійної допомоги. З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що позивач вимагає стягнення збитків, яких не існує. До того ж звертає увагу суду на те, що у справі відсутні докази протиправної поведінки відповідача щодо позивача. Просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Господарський суд дійшов висновку, що позов необгрунтований з наступних підстав.
Як вбачається з акту прийому-передачі власного майна Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха" від 16.01.2006р., до переліку майна, що було компенсовано відповідачем жомом в кількості 82 тонни, входить і майно, що було предметом гуманітарної допомоги за договором про надання благодійної допомоги від 16.01.2006р. В зазначеному Акті сторони зазначили, що не мають претензій одна до одної.
За таких обставин, можна зробити висновок про припинення зобов'язання відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничою фірмою "Соха" в частині повернення спірного майна в порядку глави 50 ЦК України.
З врахуванням викладеного, договір про надання благодійної допомоги від 16.01.2006р. не мав правових наслідків набуття позивачем права власності на спірне майно, а отже прав власника на пред'явлення вимог щодо відшкодування збитків.
При нормативному обгрунтуванні своїх позовних вимог позивач, зокрема, посилається на ст. 22 Цивільного кодексу України.
З назви ст. 22 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди. Отже, збитки є лише грошовим виразом майнової шкоди.
Отже, підставою стягнення з винної особи збитків є загальні підстави притягнення до відповідальності відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України за заподіяння шкоди внаслідок цивільного правопорушення.
За змістом цієї статті, обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, і той, хто заподіяв шкоду, може бути звільнений від відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Ст. 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В матеріалах справи відсутні докази понесення втрат, яких позивач зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, відсутні обгрунтовані розрахунки витрат, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин.
Господарський суд не встановив протиправність дій відповідача щодо позивача і причинний зв'язок між діями відповідача та завданням позивачу збитків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням цих обставин, господарський суд дійшов висновку про недоведеність наявності у позивача збитків у зв'язку з діями (бездіяльністю) відповідача
За умови відсутності складу правопорушення дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу