Справа № 338/710/24
3/338/282/24
04 червня 2024 року селище Богородчани
Cуддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ НОМЕР_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №586370, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він 11 травня 2024 року о 15 годині 12 хвилин, перебуваючи по вул. Івана Франка в с. Солотвино Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував скутером марки «HONDA DIO» б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest «Драгер» 6810, що підтверджується тестом №6325 від 11 травня 2024 року результат огляду становить 0,22 % в проміле, чим порушив вимоги п.п. а п.2.9 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП).
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, та пояснив, що пригубив лише з келиха шампанського під час святкування причастя у похресниці та по дорозі на цвинтар де поховано загиблого брата його зупинили працівники поліції, де під час проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» попри кілька ковтків шампанського результат був явно некоректний 0,22 % проміле що суперечить технічним параметрам інструкції по експлуатації аналізатора випаровувань етанола у повітрі що видихається Alcotest 6810. Просив закрити провадження по справі.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , суду наступні докази, які зібрані у справі та перевірені судом, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №586370 від 11.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 травня 2024 року о 15 годині 12 хвилин, перебуваючи по вул. Івана Франка в с. Солотвино Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував скутером марки «HONDA DIO» б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest «Драгер» 6810, що підтверджується тестом №6325 від 11 травня 2024 року результат огляду становить 0,22 % в проміле;
- роздруківка з принтера приладу "Alcotest Drager 6810", з якої встановлено, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 на момент проведення огляду 11.05.2024 року - становив 0,22 % в проміле ;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проводився у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,22%. З результатом ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом;
- направлення на огляд водія від 11.05.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено для проходження огляду на стан сп'яніння у КНП «Прикарпатський психоневрологічний диспансер», але огляд не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від такого огляду;
- диск із відеозаписом події від 11.05.2024 року, відповідно до якого встановлено що ОСОБА_1 , було зупинено за порушення правил ПДР, де під час спілкування працівником поліції виявлено у ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп'яніння. Тому, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6810". Огляд зі згоди водія працівниками поліції проведено у встановленому законом порядку, під час проведення огляду поліцейськими застосовувався технічний засіб відеозапису. За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 0,22 %. З вказаним результатом водій погодився та пояснив що напередодні вживав алкоголь. Проходити огляд у медичному закладі відмовився.
Заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Суд відповідно з приписами ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при складанні матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі не дотримані з огляду на наступне.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та технічну інформацію в інструкції по експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», який має границі допустимої похибки.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,22 %.
Згідно інструкції до приладу «Drager Alcotest 6810», на які посилається ОСОБА_1 , технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зокрема при температурі е (20 ± 5) °C зазначено можливу похибку вимірювання ± 0,05 мг/л.
Згідно чеку про проведення тесту на стан сп'яніння, який міститься в матеріалах справи, температура повітря була +21,0°C, а тому прилад міг зробити похибку ± 0,05 мг/л.
Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,5 мг/л ± 0,05 мг/л.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На переконання суду, результат огляду у 0,22 ‰ не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Таким чином, суд ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, суддя вважає, що справа підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Закриваючи провадження по справі, з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 суддя не стягує судовий збір, з останнього, відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 187, 221, 247, 283, 284Кодексу України про адміністративні правопорушення.
п ос та но ви в:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Решетов