03 червня 2024 року
м. Київ
справа №160/23506/23
адміністративне провадження №К/990/14796/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №160/23506/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу роботи, який надає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 наступних періодів: з 01.09.1973 р. по 30.08.1975 р. (1 р. 11 м. 30 дн.) навчання в Дніпропетровській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР; з 01.09.1981 по 10.07.1984 р.(2 р. 10 м. 10 дн.) період роботи на посаді викладача цивільного та трудового права в Дніпропетровському технікумі радянської торгівлі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, який надає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 половину періоду навчання в Дніпропетровській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР; з 01.09.1981р. по 10.07.1984 р.(2 р. 10 м. 10 дн.) період роботи на посаді викладача цивільного та трудового права в Дніпропетровському технікумі радянської торгівлі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня набуття права на перерахунок з урахуванням раніше здійснених виплат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліку касаційної скарги шляхом уточнення підстав касаційного оскарження.
У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги усунув її недолік, надіславши уточнення касаційної скарги з урахуванням мотивів, викладених в ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020, якою залишено без змін рішення Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №9901/537/19.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, наявність яких є підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, вважає за можливе, здійснити касаційний перегляд рішення суду апеляційної інстанції, ухвалене у цій справі.
Також касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020, якою залишено без змін рішення Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №9901/537/19.
Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №160/23506/23.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/23506/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко