29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 454/1681/17
касаційне провадження № К/9901/47686/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Кушнерик М.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, контролюючий орган), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 03.07.2017 №2537/20900/17 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач не ввозив на митну територію України жодного автомобіля, про який вказано в протоколі про порушення митних правил від 15.06.2017 та в оскаржуваній постанові від 03.07.2017, що виключає його адміністративну відповідальність за це.
Сокальський районний суд Львівської області постановою від 21.09.2017 e задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач доказів вивезення транспортного засобу за межі митної території України у встановлений строк, чи неможливості його доставки до митного органу не надав, а тому застосування відповідальності за порушення митних правил до позивача є правомірним і матеріалами справи не спростовується.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.12.2017 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково, визнав протиправною та скасував постанову від 03.07.2017 №2537/20900/17 про порушення ОСОБА_1 митних правил. В решті позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваною постановою про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до відповідальності за перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки автомобільного транспорту. Зокрема, в даній постанові зазначено про порушення позивачем строку доставки саме автомобіля марки «Chuanl City Hopper», водночас, позивачем на митну територію України доставлено скутер марки «Chuanl City Hopper», а не автомобіль, тоді як санкція, визначена статтею 95 Митного кодексу України, саме за перевищення терміну доставки для автомобільного транспорту.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неврахування судами, що на транспортний засіб, ввезений позивачем, поширюються вимоги частини третьої статті 470 Митного кодексу України, з огляду на що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення більш, ніж на 10 діб, та в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.05.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 29.05.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 15.06.2017 о 19:59 годині позивач слідував в якості пасажира у приватну поїздку з Республіки Польща до України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 312» смугою руху «зелений коридор».
В ході здійснення митних формальностей стосовно зазначеного транспортного засобу, відповідно до інформації, що міститься в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» та ЄАІС ДСМ України, було встановлено, що вказаний громадянин 15.09.2016 о 00:21 годині через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Chuanl City Hopper», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , у митному режимі «транзит» з метою особистого користування.
Згідно даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та ЄАІС ДСМ України станом на 15.06.2017 вказаний транспортний засіб з митної території України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим згідно законодавства не поміщений.
Постановою у справі про порушення митних правил від 03.07.2017 №2537/20900/17 позивача визнано винним в порушенні митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.
Частиною другою статті 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями Митного кодексу України.
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України, транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Положеннями статті 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту - 28 діб; 3) для авіаційного транспорту - 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту - 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.
До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 95 Митного кодексу України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до статті 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Частиною 1 статті 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Наведені положення чітко визначають умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначені умови можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Відповідно до пункту 58 статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби - це транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередач.
Пунктом 60 статті 4 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Товарна позиція 8711 УКТ ЗЕД, в свою чергу включає в себе мотоцикли, мопеди, моторолери, велосипеди.
Тобто, транспортний засіб, ввезений позивачем є транспортним засобом особистого користування і на нього поширюються положення частини третьої статті 470 Митного кодексу України, оскільки відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 Митного кодексу України в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні та культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі, вживається термін «товар».
Згідно з частиною третьою статті 470 Митного кодексу України відповідальність настає за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на 10 діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Відповідно до вимог Митного кодексу України, Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118 (у редакції наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 №229), власник транспортного засобу або вповноважена особа зобов'язаний не використовувати автомобіль з жодною іншою метою, та особисто доставити у митний орган призначення до закінчення строку.
Перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, частина третя статті 470 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як установлено судами і підтверджується матеріалами справи, 15.06.2017 о 19.59 годин позивач слідував в якості пасажира у приватну поїздку з Республіки Польща до України через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС автомобілем марки "Mercedes-Benz 312" смугою руху "зелений коридор". В ході здійснення митних формальностей стосовно зазначеного автомобіля, відповідно до інформації, що міститься в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор" та ЄАІС ДСМ України було встановлено, що вказаний громадянин 15.09.2016 о 00.21 годині через митний пост "Угринів" Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Chuanl City Hopper», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , у митному режимі "транзит" з метою особистого користування. Згідно даних автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" та ЄАІС ДСМ України станом на 15.06.2017 вказаний транспортний засіб з митної території України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим згідно законодавства не поміщений.
Пропуск 15.09.2016 ввезеного позивачем на митну територію України транспортного засобу марки «Chuanl City Hopper», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , здійснено у порядку, передбаченому нормами статті 381 Митного кодексу України - в митному режимі "транзит", на строк, передбачений положеннями статті 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Незважаючи на те, що транспортний засіб ввезений позивачем не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється положення частини третьої статті 470 Митного кодексу України, оскільки за правилами пункту 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщуються лініями електропередачі. Таким чином, поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям "товар", оскільки він є рухомою річчю.
Положеннями статей 90, 93 Митного кодексу України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку встановленого статтею 95 МК України.
Як з'ясовано судом першої інстанції, позивач жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, не надав.
За даними електронної бази даних "Реєстр порушників митних правил" ЄАІС Держмитслужби України позивач протягом року до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягався.
Судами установлено, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення більш, ніж на 10 діб та в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
Ураховуючи зазначені правові норми та встановлені судами обставини у даній справі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірності постанови у справі про порушення митних правил від 03.07.2017 №2537/20900/17.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність оспорюваної постанови.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 КАС України).
Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 скасувати, а постанову Сокальського районного суду Львівської області від 21.09.2017 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк