про відмову у відкритті касаційного провадження
30 травня 2024 року
м. Київ
справа №380/739/24
адміністративне провадження № К/990/19295/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галишин Андрій Васильович
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (суддя Желік О.М.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Кузьмича С. М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я.)
у справі № 380/739/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про зобов'язання вчинити дії.
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області; відповідач), у якому просила:
- зарахувати у стаж для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку у 2008-2011 роках;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.08.2011 по 05.07.2020 включно та здійснити перерахунок пенсії призначеної на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 з врахуванням зміни дати призначення пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області провести компенсацію втрати частини доходів (пенсії з 23.08.2011 по 05.07.2020 включно) у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.01.2024 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу 10-денний строк для усунення в ній недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15.01.2024 було доставлено до особистого кабінету представника позивача в підсистемі «Електронний суд» 17.01.2024.
Станом на 31.01.2024, позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не було виконано.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, позовну заяву повернув позивачу згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
14.05.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галишин Андрій Васильович подала касаційну скаргу, що 17.05.2024 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки щодо застосування строків звернення до суду із позовом, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено загальне правило щодо обчислення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС України, передбачають повернення позовної заяви, якщо особа у строк, наданий судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не звернеться до суду із заявою про поновлення строку звернення заяву або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування ст. 122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
У справі, що переглядається, суди встановили, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 позивачу призначено з 06.07.2020 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Предметом позову у цій справі є призначення позивачу пенсії з 23.08.2011 по 05.07.2020 (тобто до дати, з якої позивачу призначено пенсію на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 р. у справі №1.380.2019.005377).
Суди зазначили, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №380/13908/21 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 22.12.2020 ВП 62884789 (відкрите в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачці пенсію за вислугу років).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/13908/21 в частині задоволених позовних вимог; у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Водопийко Христина Тарасівна, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі №380/13908/21 повернуто особі, яка її подала.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, призначивши ОСОБА_1 пенсію з 06.07.2020, повністю виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
А тому, в даному випадку позивач могла дізнатись про неможливість призначення їй пенсії з більш раннього періоду (тобто до 06.07.2020) саме з моменту винесення Верховним Судом ухвали від 07.02.2022.
Позивач звернулася до суду із цим позовом 12.01.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18, колегія суддів вважає безпідставними, через те, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 та інших подібних правових висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024, виходив з того, що позивач не довела суду обставин об'єктивно непереборних, які не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення позивачем процесуальної дії, що унеможливлює поновлення судом такого процесуального строку.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Дослідивши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, а також наведені аргументи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.
Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись статтями 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галишин Андрій Васильович на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 380/739/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб