29 травня 2024 року
м. Київ
справа №420/1540/23
адміністративне провадження № К/990/13681/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року
у справі № 420/1540/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 20 грудня 2022 року № 1212-о, яким припинено 29 грудня 2022 року державну службу ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці та звільнено його із займаної посади у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30 грудня 2021 року № 1047;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Державної митної служби України;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2022 року по день ухвалення судом рішення, з проведенням необхідних відрахувань;
- зобов'язати відповідача розглянути належним чином заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року про продовження строку дії контракту або переведення на іншу посаду, та прийняти обґрунтоване рішення за наслідком розгляду поставлених в заяві питань;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 :
- визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці від 20 грудня 2022 року №1212-о;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці з 30 грудня 2022 року;
- стягнуто з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 30 грудня 2022 року по 14 грудня 2023 року, загальним розміром 443 545 грн, а також моральну шкоду, загальним розміром 5 000 грн, з відрахуванням належних до сплати податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Одеська митниця звернулася до Верховного Суду 22 січня 2024 року.
Ухвалами Верховного Суду від 08 лютого 2024 року та від 01 квітня 2024 року касаційні скарги Одеської митниці повернуто скаржнику.
09 квітня 2024 року касаційна скарга Одеської митниці повторно надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року касаційну скаргу Одеської митниці залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.
09 травня 2024 року Одеською митницею подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови виготовлено 21 грудня 2023 року, який надійшов до особистого кабінету 23 грудня 2023 року - у суботу, тобто у неробочий час. Одеською митницею фактично повний текст оскаржуваної постанови отримано - 25 грудня 2023 року, у перший робочий день, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції Одеської митниці №32259/8.19 від 25 грудня 2023 року.
Первісна касаційна скарга подана у строк, передбачений КАС України, а саме 22 січня 2024 року, через електронний кабінет Одеської митниці в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» до Верховного Суду, яка отримана Верховним Судом 23 січня 2024 року. Проте, ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/1540/23 касаційна скарга Одеської митниці повернута з роз'ясненням, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Скаржником копію ухвали отримано 09 лютого 2024 року. Одеською митницею до Верховного Суду повторно було подано касаційну скаргу 13 березня 2024 року. Проте, ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.
При цьому, скаржник посилається на постанови Верховного Суду щодо поновлення строків, та на практику Європейського суду з прав людини.
Також відповідач вказує на введення воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, та посилається на рекомендації Ради суддів від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану
Перевіривши заявлене клопотання, Суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник зазначає лише про врахування ним всіх зауважень та подання повторних касаційних скарг. При цьому, жодних об'єктивних причин пропуску строку відповідач не зазначає.
При цьому, посилання скаржника на рекомендації Ради суддів від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, слід зазначити наступне.
Так, питання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Так посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку саме із введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Отже, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення Одеською митницею необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Щодо посилання скаржника на практику ЄСПЛ, то Верховний Суд зазначає, що вказана практика стосується осіб, яким держава зобов'язана забезпечити дотримання відповідних гарантій, оскільки положення Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод спрямовані на захист інтересів фізичних та юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, які і діють від імені держави і чий статус є більш сильним та превалюючим у правовідносинах з іншими особами.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло майже 4 місяці, а також приймаючи до уваги, що подання вдруге касаційної скарги (13 березня 2024 року) після отримання 08 лютого 2024 року о 23:09 год (відповідно до частини 6 статті 251 КАС України вважається 09 лютого 2024 року) ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2024 року про повернення касаційної скарги перевищило навіть встановлений процесуальним законом строк на касаційне оскарження, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 329, 333 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №420/1540/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська