29 травня 2024 року
м. Київ
справа №990/184/24
адміністративне провадження №П/990/184/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Загороднюка А.Г., Губської О.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просить:
- визнати протиправними дії ВРП щодо нерозгляду його скарги від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року №581/3дп/15-24;
- зобов'язати ВРП розглянути його скаргу від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року №581/3дп/15-24, та надати скаржнику мотивоване рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачені статтею 266 КАС України.
Зокрема частиною першою цієї статті встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Таким чином згідно зі статтями 22, 266 КАС Україна справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.
Статтею 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Як обумовлено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі також - Закон № 3674-VI), згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. До позовної заяви позивач додав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 31 серпня 2023 року.
При з'ясуванні підстав для звільнення позивача як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позовної заяви, Верховний Суд виходить з того, що правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі також - Закон № 3551-XII).
У статті 12 Закону № 3551-XII закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у сукупності з частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх спорах.
Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та інших.
На підставі аналізу матеріалів позовної заяви Судом установлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються дій ВРП щодо нерозгляду по суті його скарги від 11 квітня 2024 року на ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 28 лютого 2024 року №581/3дп/15-24, якою дисциплінарні скарги позивача щодо судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 залишено без розгляду та повернуто скаржнику.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не пов'язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.
Відтак, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI установлено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
З огляду на те, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за її подання становить 2 422,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За змістом статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене, позовну заяву необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані недоліки шляхом подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 248, 266 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
В.Е. Мацедонська
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду