31 травня 2024 року
м. Київ
справа №420/27752/23
адміністративне провадження № К/990/18939/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №420/27752/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху; надано апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; продовжено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, контролюючим органом 14.03.2024 повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху; надано апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску та надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 420/27752/23.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем допущено необ'єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через місяць після повернення первинної апеляційної скарги. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. В апелянта, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, було достатньо часу для сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку. Відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження. З урахуванням вищевказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги вдруге (у тому числі після її повернення) залежала виключно від волевиявлення апелянта (мала суб'єктивний характер), а тому підстави для поновлення пропущеного строку, у даному випадку, відсутні.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №420/27752/23.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд. Відсутність можливості своєчасної сплати судового збору є поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору контролюючим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано відповідних доказів, які б давали підстави для поновлення строку..
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №420/27752/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.В. Хохуляк