30 травня 2024 року
м. Київ
справа №520/9399/22
адміністративне провадження № К/990/20227/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №520/9399/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1) визнати протиправним та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 : від 05 червня 2022 року №128 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за травень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 04 липня 2022 року №217 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за червень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 04 серпня 2022 року №314 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за липень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 04 вересня 2022 року №402 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за серпень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 05 жовтня 2022 року №523 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за вересень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 05 листопада 2022 року №659 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за жовтень 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 03 грудня 2022 року №766 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за листопад 2022 року в сумі 30000,00 грн; від 04 січня 2023 року №07 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за грудень 2022 року в сумі 30000,00 грн;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду та здійснити доплату донарахованих сум: за травень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за червень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за липень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за серпень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за вересень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за жовтень 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за листопад 2022 року у розмірі 100000,00 грн, за грудень 2022 року у розмірі 100000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати заступнику начальника штабу 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, в розрахунку 100000,00 грн щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 02 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, в розрахунку 100000 грн щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 02 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
23 травня 2024 року відповідач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що скаржник оскаржує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №520/9399/22.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивачі є посадовими особами вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що ця касаційна справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме застосування державних гарантій щодо виплатити одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого військовослужбовця, як це передбачено відповідним Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
Щодо наявності суспільного інтересу у цій справі відповідач вказав, що під час мобілізаційних заходів під час дії воєнного стану на території України в 2022 році до лав Збройних Сил України долучилось більше 500 тисяч громадян нашої держави, більшість з яких, ймовірно, можуть звертатися до суду з питань визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо підготовки суб'єктами владних повноважень та надання ними до Головного управління Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військових пенсіонерів з метою здійснення обчислення та перерахунку їм основного розміру призначеної пенсії на відповідний календарний рік.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що предметом спору у цій справі є право позивача на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, а не стягнення одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого військовослужбовця та правомірність непідготовки суб'єктами владних повноважень та надання ними до Головного управління Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військових пенсіонерів з метою здійснення обчислення та перерахунку їм основного розміру призначеної пенсії на відповідний календарний рік.
Отже, посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, враховуючи різні предмет спору цієї справи та предмети спору, які викладенні в обґрунтуванні наявності вищевказаних підпунктів, є безпідставне та необґрунтоване.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у саме у цій справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до справ незначної складності.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №520/9399/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Б. Прокопенко
С.А. Уханенко