30 травня 2024 року
м. Київ
справа №560/19919/23
адміністративне провадження № К/990/12669/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 560/19919/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає, яка полягає у ненаданні відповіді на звернення позивача від 31 липня 2023 року у встановлений законом строк;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на скаргу від 31 липня 2023 року. Зобов'язано Пенсійний фонд України надати ОСОБА_1 відповідь на скаргу від 31 липня 2023 року, вживши заходи, необхідні для належного інформування заявника про прийняте рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
15 травня 2024 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 560/19919/23.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В уточненій касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
В обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження судових рішень касатор посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 1173 ЦК України стосовно покладення тягару доказування причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями органу державної влади чи місцевого самоврядування та моральною шкодою. Виходячи із частини другої статті 77 КАС України, касатор переконаний, що такий тягар доказування має покладатися на відповідача.
Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Задовольняючи адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на скаргу позивача протиправною та зобов'язання відповідача надати таку відповідь, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції встановив недоведеність відповідачем факту надання та направлення позивачу відповіді на його скаргу. Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров'ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 560/798/15-а, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, від 24 квітня 2024 року у справі № 160/3517/21 та інших викладав висновки щодо застосування статті 1173 ЦК України.
Відтак, зазначене свідчить, що скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норм права у правовідносинах, стосовно яких вже наявний висновок Верховного Суду.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, з можливим визначенням інших підстав касаційного оскарження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 560/19919/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов А.Г. Загороднюк