29 травня 2024 року
м. Київ
справа №480/7819/23
адміністративне провадження № К/990/12221/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Теплогарант» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (головуюча суддя - Мельнікова Л. В., судді: Рєзнікова С. С., Бегунець А. О.) у справі за позовом Комунального підприємства «Теплогарант» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне підприємство «Теплогарант» (далі - позивач, КП «Теплогарант») у липні 2023 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2023 року
№ 432518280704.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви КП «Теплогарант» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та залишено без руху апеляційну скаргу позивача для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви КП «Теплогарант» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Визнано неповажними наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
КП «Теплогарант» на рішення суду першої інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року
КП «Теплогарант» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, при цьому поновивши позивачу пропущений строк на подання апеляційної скарги, а також відкрити апеляційне провадження у справі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник вказує, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження звертав увагу апеляційного суду на зумовлену діючим у країні правовим режимом воєнного стану необхідністю перебування працівників підприємства в укритті під час оголошення численних повітряних тривог через реальну загрозу життю та здоров'ю, що створило об'єктивні перешкоди у своєчасному виконанні працівниками підприємства обов'язків та завдань у встановлений режим робочого часу, а також на віднесення позивача до об'єктів критичної інфраструктури. Крім того, просить врахувати невелику тривалість пропущеного строку при подачі апеляційної скарги, що склала вісім календарних днів.
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у доводах якого він заперечує проти аргументів скарги, просить відмовити у її задоволенні. На його думку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними. На переконання Головного управління ДПС у Сумській області довготривалі повітряні тривоги, належність об'єктів підприємства до критичної інфраструктури та невелика тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження не є обставинами, які об'єктивно унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з апеляційною скаргою.
Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, оскаржуване судове рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження прийняття апеляційної скарги можливе лише у випадку наявності поважних причин, підтверджених належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об'єктивної можливості.
З матеріалів справи убачається, що рішення суду першої інстанції прийнято в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи 20 листопада 2023 року.
Копія судового рішення доставлена до електронного кабінету позивача 20 листопада 2023 року
о 19 год. 48 хв.
Положеннями частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже днем вручення позивачу рішення суду першої інстанції є 21 листопада 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з наведеного, останнім днем подання апеляційної скарги було 21 грудня 2023 року.
При цьому апеляційна скарга подана позивачем 29 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого на її подання.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження та надаючи оцінку наведеним позивачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження доводам, апеляційний суд виходив із того, що посилання на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини щодо повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру, при цьому заява не містить посилань на конкретні обставини, що спричинили перешкоди (унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із відповідною скаргою), і є лише загальним посиланням на введений в країні воєнний стан.
У заяві КП «Теплогарант» про поновлення строку на апеляційне оскарження загалом зазначив, що у країні діє правовий режим воєнного стану, тому є необхідність перебування працівників підприємства в укритті під час оголошення численних повітряних тривог через реальну загрозу життя та здоров'я, що створює об'єктивні перешкоди у своєчасному виконанні працівниками підприємства обов'язків та завдань у встановлений режим робочого часу.
Відповідно до копії листа Департаменту ЖГК Сумської ОДА від 12 вересня 2022 року № 03-2-04/782 та копії листа Мінрегіону від 08 вересня 2022 року № 8/11/3040-22 КП «Теплогарант» відноситься до об'єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги - постачання теплової енергії.
З копії листа Мінінфрастуктури від 04 січня 2024 року № 140/31/14024 вбачається, що об'єкти підприємства включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури Мінінфраструктури сектору системи життєзабезпечення, які затверджені наказом Мінінфраструктури від 11 грудня 2023 року № 76/ДКС «Про внесення змін до секторального переліку об'єктів критичної інфрастуктури сектору системи життєзабезпечення».
Копією листа Сумської ОВА від 12 лютого 2024 року № 01-24/1960 підтверджується, що
КП «Теплогарант» налічує 38 котелень, які віднесені до об'єктів критичної інфраструктури і потребуються інженерного захисту для стабільної роботи.
Згідно з розпорядженням директора від 18 лютого 2022 № 408 «Про заходи захисту під час сирен», працівникам рекомендовано залишати робоче приміщення до відбою тривоги, спуститися в укриття будівлі або пройти до найближчого бомбосховища.
Оцінюючи такі твердження заявника в контексті поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, судом попередньої інстанції правомірно було зауважено, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках, при акцентовано увагу на тому, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність численних тривог, які, на думку КП «Теплогарант», унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в апеляційній скарзі і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.
В контексті вищевикладеного колегія суддів вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих ч.2 статті 295 КАС України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
Отже, враховуючи, що в даному випадку скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства «Теплогарант», - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І. Л. Желтобрюх
Судді Н.Є. Блажівська
М.М. Яковенко