04 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8154/23 пров. № А/857/3275/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, ухвалене суддею Спордарик Н.І. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/8154/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про компенсацію втрати частини доходів,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період 01 вересня 2013 року по день фактичної виплати, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
26 січня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 квітня 2013 року по день фактичної виплати 31 жовтня 2022 року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 квітня 2013 року по день фактичної виплати 31 жовтня 2022 року.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка виплачена 31.10.2022 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення, а тому порушення строку виплати індексації грошового забезпечення не тягне за собою відповідальність у вигляді компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 1993 року по 25.04.2018 року.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2018 № 91 позивач виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
22.02.2022 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 380/5840/21, якою, зокрема, зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 квітня 2013 року по 28 лютого 2018 року (з врахуванням раніше виплачених сум).
31 жовтня 2022 року на виконання вказаного вище рішення, відповідач перерахував позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 108801,96 грн. При цьому, компенсацію втрати частини доходів позивачу не виплатив.
31 жовтня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термін виплати частини грошового забезпечення за період з 01 вересня 2013 року по день її фактичної виплати.
Листом від 01.12.2022 відповідач повідомив позивача, що правових підстав для виплати компенсації втрати частини доходів з 01 вересня 2013 року по день фактичної виплати немає.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Апеляційний суд встановив те, що відповідач виплатив позивачу заборгованість індексації грошового забезпечення за період з 01 квітня 2013 року по 28 лютого 2018 року в сумі 108801,96 грн. - 31.10.2022 року.
Тобто, відповідач порушив строки виплати індексації грошового забезпечення позивача, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2023 року.
Отже, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов'язок виплати позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 28.02.2018 року по 31.10.2023 року, однак не виконав його.
Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу з 01 квітня 2013 року, тобто з місяця коли мала бути нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2022 року в справі № 460/4765/20.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок про право позивача на компенсацію втрати частини доходів, однак, суд неправильно встановив, що відповідач має обов'язок здійснити виплату позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2022 року.
Тому, підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2022 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2022 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення.
При цьому, апеляційний суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне, на підставі статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2022 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на наведені вище міркування, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судового збору не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі № 380/8154/23 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2022 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 31 жовтня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний