Головуючий суддя у першій інстанції: Кравців О.Р.
04 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20734/23 пров. № А/857/8042/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 380/20734/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
04.09.2023р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.07.2023р. №307 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» від 14.08.2023р. №371;
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
В п.3 ч.1 ст.311 КАС України, видно, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Стрийському РУП ГУНП у Львівській області на посаді дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у спеціальному званні “старший лейтенант поліції”.
06.07.2023р. Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №306 призначено службове розслідування на підставі рапорта начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції Загоробенського В.
Підставою для подання рапорту є прибуття дізнавача ОСОБА_1 в цільному одязі 05.07.2023р. на щоденний ранковий збір особового складу на виконання доручення начальника ГУНП у Львівській області “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” №27 від 07.07.2022р., під час проведення якої проводилась перевірка носіння однострою.
Із змісту висновку службового розслідування щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків дізнавачем СД Стрийького РУП ГУНП у Львівській області від 04.08.2023р. видно, що у зв'язку з тим, що станом на 05.07.2023р. ОСОБА_1 належним чином не був ознайомлений із дорученням начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федарації проти України» від 07.07.2022р. № 27. Прийнято рішення наголосити на виконання вимог даного доручення, а також прибувати на ранковий збір особового складу у форменому одязі, що відображено в протоколі оперативної наради керівного та особового складу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 05.07.2023р. № 40.
Крім того, 06.07.2023р. Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №307 призначено службове розслідування на підставі рапорта начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Загоробенського В.
Підставою для подання рапорту є порушення позивачем вимог доручення начальника ГУНП у Львівській області “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” №27 від 07.07.2022р. та наказу ГУНП у Львівській області “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” №1470 від 27.04.2023р. Зокрема, ОСОБА_1 на нараді 06.07.2023р. перебував в цивільному одязі.
13.07.2023р. ОСОБА_1 ознайомлено та доведено до відома доручення начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федарації проти України» від 07.07.2022р. № 27 та у присутності особового складу роз'яснено про необхідність прибуття на ранковий збір в форменому одязі.
Із змісту висновку службового розслідування щодо можливого неналежного виконання службових обов'язків дізнавачем СД Стрийького РУП ГУНП у Львівській області від 04.08.2023р. видно, що 06.07.2023р. на ім'я начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області надійшов рапорт начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Загорбенського В. про те, що 06.07.2023р. у відповідності до п.п.1 п.1 доручення начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федарації проти України» від 07.07.2022р. № 27, проводилась перевірка правил носіння однострою. В ході перевірки проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_3 на нараді перебував в цивільному одязі.
За результатами службового розслідування, розпочатого на підставі наказу №307 від 06.07.2023р., встановлено: “ 2. Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що частково знайшли своє підтвердження. 3. За грубе порушення вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”, пункту 2 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, п.п.1.1 та ч.3 п.п.1.7 п.1 наказу керівника ГУНП у Львівській області “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” від 27.04.2023п. №1470, на підставі п.2 ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118499) застосувати дисциплінарне стягнення - догана”.
14.08.2023р. Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №371 “Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області” ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубе порушення вимог п.2 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, п.п.1.1 та ч.3 п.п.1.7 п.1 наказу керівника ГУНП у Львівській області “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” від 27.04.2023р. №1470, на підставі п.2 ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни.
Не погоджуючись із прийнятими наказами, позивач звернувся до суду, як він вважає за захистом свого порушеного права.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706; далі - Правила №1179).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію».
Із змісту ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" видно, що поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно ч.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
В ст.3 Дисциплінарного статуту видно, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
У ст.11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
ст.12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У ч.1-ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
ч.4, ч.7 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. № 893, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок проведення службових розслідувань) проведення службових розслідувань.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
В п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань видно, що службове розслідування має встановити:
-наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
-наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
-ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
-обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
-відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
-вид і розмір заподіяної шкоди;
-причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Доводи апелянта про те, що його прибуття на щоденні ранкові збори без однострою не може вважатися порушенням службової дисципліни, оскільки носіння однострою в робочий час для дізнавача є правом а не обов'язком, а тому, дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано протиправно, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Службові розслідування проведені на підставі рапортів начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Підставами для подання стали порушення позивачем вимог доручення начальника ГУНП у Львівській області “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” №27 від 07.07.2022р. та наказу ГУНП у Львівській області “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” №1470 від 27.04.2023р..
Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 систематично прибував у цивільному одязі на щоденні ранкові збори особового складу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, які проводились відповідно до доручення ГУНП у Львівській області “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” №27 від 07.07.2022р. Відповідні акти складені: 06.07.2023р., 12.07.2023р., 13.07.2023р., 18.07.2023р., 01.08.2023р., 03.08.2023р..
ст.5 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
Однострій поліцейського - це формений одяг працівника поліції, який є встановленого зразка відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про однострій поліцейських» від 30.09.2015р. № 823.
Працівники зобов'язанні носити його відповідно до вимог «Правил носіння однострою поліцейських» затверджених наказом МВС України від 19.08.2017р. № 718, утримувати однострій у зразковому стані та бережно ставитись до нього запобігати його пошкодженню та забрудненню. (далі Правила)
В п.5- п.8 розділу 1 Правил поліцейські мають право на носіння однострою у службовий та позаслужбовий час у порядку, визначеному цими Правилами.
Під час виконання службових обов'язків (завдань) носіння однострою поліцейськими визначається безпосереднім або прямим керівником. Поліцейські зобов'язані: носити однострій відповідно до вимог цих Правил; утримувати однострій у зразковому стані; бережно ставитися до однострою та запобігати його пошкодженню й забрудненню.
З метою покращення службової дисципліни ГУНП у Львівській області видано наказ “Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” №1470 від 27.04.2023р. (далі - Наказ №1740).
Відповідно до пп.1.2 п.1 Наказу №1470 наказано кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських.
В пп.1.7 п.1 Наказу №1470 передбачено, що під час виконання службових обов'язків не допускається перебування на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Поліцейський повинен мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу.
п.11 розділу 1 Правил передбачено, що контроль за зовнішнім виглядом поліцейських, наявністю, станом предметів однострою та за дотриманням поліцейськими вимог цих Правил здійснюється керівниками (заступниками керівників, уповноваженими особами від керівництва) органів (підрозділів) поліції, ЗВО під час проведення ними стройових оглядів, інструктажів, занять.
У дорученні начальника ГУНП у Львівській області №27 від 07.07.2022р. “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” зазначено: “Начальникам управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП, районних управлінь, відділів, відділень поліції, командирам стройових підрозділів ГУНП у Львівській області забезпечити щоденний контроль за службовою діяльністю особового складу, дотриманням підлеглими службової дисципліни, внутрішнього розпорядку дня, готовністю до виконання завдань та функцій поліції. З цією метою, серед інших дієвих заходів, проводити щоденний збір особового складу в 09.00 год., під час якого здійснювати перевірку:
- дотримання правил носіння однострою;
- готовності працівників до несення служби (роботи), стану здоров?я (в тому числі на предмет перебування у стані сп?яніння).
Відповідно до резолюції проставленій на дорученні з його змістом 08.07.2022р. ознайомились 4 посадові особи, які повинні забезпечити виконання доручення особовим складом.
З огляду на вищевикладене, однострій поліцейського - формений одяг працівника поліції встановленого зразка. Однострій поліцейського є невід'ємною ознакою належності працівника до органів Національної поліції. Поліцейський зобов'язаний під час виконання службових обов'язків перебувати у форменому одязі та дотримуватися правил носіння однострою. Тому, в даному випадку з метою виконання відповідних наказів дізнавач ОСОБА_1 зобов'язаний носити формений одяг.
Відповідно до результатів службового розслідування, розпочатого на підставі наказу №306 від 06.07.2023р., дисциплінарна комісія прийняла рішення наголосити на виконанні вимог доручення, а також прибувати на ранковий збір особового складу у форменому одязі.
Крім того, 13.07.2023р. ОСОБА_1 ознайомлено та доведено до відома доручення начальника ГУНПУ у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок агресії російської федерації проти України» від 07.07.2022р. № 27, у присутності особового складу роз'яснено про необхідність прибуття на ранкові збори в форменому одязі.
Тому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що йому не доведено до відома доручення начальника ГУНУ у Львівській області №27 від 07.07.2022р. “Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”.
Службовим розслідування, розпочатим на підставі наказу №307 від 06.07.2023р., встановлено, що після додаткового ознайомлення та роз'яснення доручення, ОСОБА_1 продовжував з'являтися на щоденні ранкові збори без форменого одягу, про складено акти від 13.07.2023р., 18.07.2023р., 01.08.2023р., 03.08.2023р. про невиконання вимог доручення ГУ НПУ у Львівській області від 07.07.2022р. №27
Системний аналіз вищенаведених правових норм дають підстави для висновків, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Тобто, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані накази обгрунтовано винесені суб'єктом владних повноважень в особі Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку позивачем та з врахуванням норм Законів України «Про Національну поліцію», Про Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Крім того, сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні особою службової дисципліни.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 17.11.2022р. у справі №480/9492/20, від 06.02.2020р. у справі №826/1916/17 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 29.08.2019р. у справі № 9901/986/18, дійшла висновків, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Верховний Суду у постанові від 17.11.2022р. у справі №480/9492/20 зазначає, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Стосовно доводів апелянта про порушення процедури службового розслідування, колегія суддів зазначає про таке.
ст.14 Дисциплінарного статуту, встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч.1-ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст.19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що під час проведення службового розслідування одним із членів дисциплінарної комісії, ОСОБА_4 , подано рапорт про виключення її зі складу дисциплінарної комісії, оскільки вона перебуває в дружніх відносинах із ОСОБА_1 .
Розглянувши рапорт, ОСОБА_4 виключена зі складу дисциплінарної комісії на підставі наказу начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області “Про внесення змін до наказу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 06.07.2023р. №307 “Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії” №359 від 04.08.2023р..
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що в ході розгляду справи не встановлено порушення Дисциплінарною комісією норм Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018р. №893.
ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.29 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що в ході проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваних наказів, суб'єкти владних повноважень в особі Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області провели об'єктивне, повне та всебічне дослідження обставин; встановили та обґрунтували, тяжкість вчиненого проступку, його неодноразову повторність; довели вину позивача в скоєнні проступків, що є наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що не спростував апелянт.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки суб'єкти владних повноважень в особі Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області та Головного управління Національної поліції України у Львівській області діяли в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституції України.
Так, у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 380/20734/23- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 04.06.2024р