03 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26997/23 пров. № А/857/4729/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гудима Л.Я., Гінди О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №380/26997/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій (головуючий суддя першої інстанції Брильовський Р.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення - 29.01.2024),-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі відповідач ) в якому просить: визнати воєнний стан в Україні поважною причиною в розумінні п. 5. Частини І Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 “ (у редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588) для подання заяви та інших документів з питань громадянства іншою особою або надсилання їх поштою; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданої представником позивача заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом з додатками; зобов'язати відповідача прийняти від представника позивача та розглянути заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 разом з додатками.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.09.2022 вона звернувся у Відділ з питань імміграції, тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства у м. Львів Державної міграційної служби України з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, проте їй було відмовлено у прийнятті документів, посилаючись на відсутність у неї довідки про несудимість з країни попереднього місця проживання - Ізраїлю. У вересні 2022 року позивач звернулась в Посольство Ізраїлю в Україні для отримання вищевказаної довідки. Так, 08.10.2022 їй було видано довідку про несудимість в якій засвідчено, те щодо позивача відсутня інформація про судимості/активні провадження у базі даних Національної поліції Ізраїлю. 21.09.2022 позивач виїхала в США у зв'язку з війною в Україні, що підтверджується відповідними відмітками в паспорті позивача. 24.03.2023 позивач звернулась в Посольство України в США для оформлення заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, проте в поданні заяви їй було відмовлено у зв'язку з тим, що через посольство України подавати заяви можуть тільки особи, які постійно проживають закордоном. Позивач оформила в Посольстві України в США відповідні документи. 31.08.2023 представник позивача ОСОБА_3 звернулась до Львівського міського управління ДМС України у Львівській області з пакетом документів для набуття громадянства України ОСОБА_1 , громадянки Ізраїлю, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з її неможливістю подати дані документи самостійно через виїзд в США внаслідок війни в Україні. Працівники Львівського міського управління ДМС України у Львівській області відмовились приймати зазначені документи, що підтверджується їх листом “Про розгляд звернення” від 14.09.2023, обґрунтовуючи це тим, що документи на оформлення набуття громадянства України можуть бути подані тільки заявником особисто. Позивачка стверджує, що вказані дії відповідача суперечать п. 5. Частини І Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (у редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588) в якому вказано, що “за наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою”. Просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови у прийнятті поданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заяви від 24.03.2023 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом з додатками. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної Служби України у Львівській області розглянути питання про прийняття заяви від 24.03.2023, поданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 разом з додатками. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідачем належним чином повідомлено позивача щодо переліку документів, необхідних для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до вимог статті 8 Закону. В долучених до заяви матеріалах встановлено розбіжності. Під час особистого візиту позивачки та представника позивачки наголошено про розбіжності у написанні прізвища. З метою підтвердження/спростування розбіжностей персональних даних позивача, здійснено перевірку за обліками Державного реєстру актів цивільного стану. Додатково апелянт звертає увагу на обмеження щодо набуття громадянства України за територіальним походженням. Так громадянство України за територіальним походженням не може набути особа, яка не приймається до громадянства України відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону України « Про громадянство України». Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 31.08.2023 представник позивача ОСОБА_3 звернулась до Львівського міського управління ДМС України у Львівській області з пакетом документів для набуття громадянства України ОСОБА_1 , громадянки Ізраїлю, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з її неможливістю подати дані документи самостійно через виїзд в США внаслідок війни в Україні.
Працівники Львівського міського управління ДМС України у Львівській області відмовились приймати зазначені документи, що підтверджується їх листом “Про розгляд звернення” від 03.10.2023.
Не погоджуючись із діями відповідача, які полягають у відмові в прийнятті поданої представником позивача заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого, як вона вважає порушеного права.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що мотиви відповідача для відмови, які вказані у відзиві кардинально відрізняються від мотивів відмови, які наведені у листі від 3.10.2023 №К-895/6/4601-23/4650/11852-23. Ні в листі про відмову від 3.10.2023 №К-895/6/4601-23/4650/11852-23, ні у відзиві відповідач не зазначає, якого конкретного документа не подала позивач.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії щодо відмови відповідача у прийнятті поданої представником Позивача заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом з додатками є протиправними.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі -Закон № 2235-III).
Згідно з положеннями статті 1 цього Закону, громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
За пунктом 4 частини першої статті 3 Закону № 2235-III громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Пунктом 4 частини першої статті 5 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що одним із документів, що підтверджують громадянство України, є тимчасове посвідчення громадянина України.
Пунктом 2 частини першої статті 6 Закону № 2235-ІІІ встановлено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно до статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2235-III іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 9 Закону № 2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону № 2235-III зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
За змістом абзацу 16 статті 1 Закону № 2235-III декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Згідно з абзацом 13 статті 1 Закону № 2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок 215).
Вказаний Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до розділу IV Порядку 215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України (пункт 89).
Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови (пункт 90 Порядку 215).
Пунктами 92 - 97 Порядку 215 урегульовані питання щодо порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України.
Так, Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України (пункт 93).
Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Під час перевірки документів щодо поновлення особи у громадянстві України, крім перевірки відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, територіальний орган Державної міграційної служби України також перевіряє у межах своєї компетенції відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Документи щодо поновлення особи у громадянстві України надсилаються до органів Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції перевіряють відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніше як у двомісячний строк з дня одержання документів. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України (пункт 94).
Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови (пункт 95).
Судом першої інстанції встановлено, що представником Позивача разом із заявою про набуття громадянства було надано:
оригінал заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 від 24.03.2023 року, справжність підпису на якій посвідчено третім секретарем з консульських питань Посольства України в США;
оригінал зобов'язання припинити ОСОБА_1 іноземне громадянство від 24.03.2023 року, справжність підпису на якій посвідчено третім секретарем з консульських питань Посольства України в США;
оригінал заяви ОСОБА_1 про неможливість подання документів на оформлення набуття нею громадянства України від 24.03.2023, справжність підпису на якій посвідчено третім секретарем з консульських питань Посольства України в США; оригінал експертного висновку від 19.12.2022 року про транслітерацію імен;
нотаріальну копію та оригінал довідки про несудимість ОСОБА_1 від 25.10.2022 року, виданої поліцією Ізраїлю;
оригінал та нотаріальна копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
нотаріальна копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;
нотаріальна копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
оригінал та нотаріальна копія посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 ;
нотаріальна копія паспорта ОСОБА_1 ;
оригінал довіреності від 15.08.2022 року від ОСОБА_1 ;
оригінал паспорту ОСОБА_3 ;
дві фотокартки ОСОБА_1 ;
витяг про несудимість ОСОБА_1 на території України.
Як уже зазначалось вище, суд першої інстанції висновував, що ні в листі про відмову від 03.10.2023 №К-895/6/4601-23/4650/11852-23, ні у відзиві відповідач не зазначає, якого конкретного документа не подала позивач, що відповідно є підставою для частково задоволення позову.
Апеляційний суд з нього приводу зазначає наступне.
Як слідує з листа відповідача про відмову в оформленні документів від 03.10.2023 №К-895/6/4601-23/4650/11852-23, підставою такої слугувало те, що документи на оформлення набуття громадянства України можуть бути подані заявником особисто.
Натомість позивач вважає, що війна в Україні є форс - мажорною обставиною, що надає можливість подання документів на прохання заявника іншою особою або поштою.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як уже зазначалось вище, відповідно до розділу IV Порядку 215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Відповідно до п. 4 вказаного вище Порядку, заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні;
особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи;
особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Пунктом 5 Порядку визначено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 16.11.2028 р. отримала посвідку на постійне проживання в України та до 21.09.2022 р. постійно проживала в України. 21.09.2022 р. виїхала у США у зв'язку із війною в України, що підтверджується відповідними відмітками в паспорті позивача.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Отже, з урахуванням наведеної обставини, а саме введеного в Україні воєнного стану, документи на оформлення набуття громадянства України могли бути подані представником заявника ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції правильно встановив протиправність дій відповідача, покликаючись на те, що ні в листі про відмову від 03.10.2023 №К-895/6/4601-23/4650/11852-23, ні у відзиві відповідач не зазначає, якого конкретного документа не подала позивач, хоча фактичною підставою неприйняття документів слугувало неподання їх особисто. Жодних інших мотивів щодо неповного переліку документів, будь - яких розбіжностей чи неточностей, вказаний вище лист не містить.
Таким чином, перевіривши правомірність дій відповідача згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними.
Відповідно, як наслідок суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача повторно розглянути питання про прийняття заяви поданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 разом з додатками.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваним діям відповідача, які вчинені останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки судом на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, із врахуванням дискреційних повноважень Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, суд першої інстанції вірно висновував, що що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивачки є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про прийняття заяви позивача від 24 березня 2023 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 разом з додатками з врахуванням висновків суду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №380/26997/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Л. Я. Гудим
О. М. Гінда