Справа №505/385/19
пр. №1-кп/505/71/2024
31.05.2024 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі :
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
у відсутності потерпілого ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018160180001597 від 22.12.2018р., відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, працюючого по найму, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
22.12.2018 року, о 01 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи біля бару «Дока», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , побачив раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , в якого вирішив відкрито, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, незаконно заволодіти його майном, щоб в подальшому цим майном розпорядитись на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в той же день і час, перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, а також розуміючи, що його злочинні дії є помітними для потерпілого ОСОБА_6 , з метою подолання можливого супротиву, застосував до останнього насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, у вигляді нанесення двох ударів правим кулаком руки по його обличчю, у результаті чого, ОСОБА_6 не втримавши рівновагу, впав на землю знаходячись в свідомості, в ОСОБА_6 з рук випав на землю мобільний телефон.
Після цього, ОСОБА_5 відкрито, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, заволодів мобільним телефоном марки "Prestigio Wizc G3" PSP3510 DUO», вартістю 905 гривень та з правої кишені куртки заволодів грошима у сумі 6500 гривень, які належить потерпілому ОСОБА_6 , а також зняв з безіменного пальця лівої руки останнього печатку жовтого кольору, вартістю 83 гривень.
Незаконно заволодівши вказаним майном, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 тисяч 488 гривень та розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Показав суду, що враховуючи ту обставину, що він на даний час є повнолітнім, то просить провести судове засідання за відсутності його законного представника - матері ОСОБА_7 , яка перебуває за кордоном. У зв'язку із давністю скоєного злочину він детально не пам'ятає всі обставини, однак підтвердив, що в обвинувальному акті правильно зазначено обставини злочину, з якими він погоджується. Його батьки під час досудового розслідування повернули матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 і він не має до нього претензій матеріального характеру.
У вчиненому розкаюється. Просить суворо не карати.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Прокурор, захисник та обвинувачений в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
В зв'язку з повним визнанням ОСОБА_5 своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Оцінивши в сукупності надані по кримінальному провадженню докази, досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про повне підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні зазначеного судом діяння, і суд його умисні дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_5 - позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці, повернення шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Виходячи із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням обставин справи і те, що ОСОБА_5 скоїв злочин будучи неповнолітнім, а також думки прокурора, захисника, обвинуваченого, щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України, вважаючи, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим й достатнім для його виправлення.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Питання відносно речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України додатково покласти обов'язок на ОСОБА_5 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон марки "Prestigio Wizc G3" PSP3510 DUO», металевий перстень жовтого кольору, передані потерпілому ОСОБА_6 під зберігальну розписку повернути останньому за належністю.
Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_8