04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6656/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 0080682-2410-1126 від 24.04.2023.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за позивачем з 08.07.2015 зареєстровано право приватної власності на комплекс будівель загальною площею 1 503,4 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 24.04.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0080682-2410-1126 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об'єкту нежитлової нерухомості.
Позивач вважає, що вказане майно належить до будівель сільськогосподарського призначення, а тому не є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 266.2.2 «ж» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Також звертає увагу, що назване майно використовується в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які ведуть спільну діяльність по розведенню свиней.
Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, чинного на час виникнення спірних правовідносин, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади за надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Відповідно до ДК 018-2000 клас 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.
Матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечується, що спірне нерухоме майно знаходиться в АДРЕСА_1 та складається з комплексу: склад (літ А); бондарка (літ Б); склад (літ В, Г, Д, Е); контора (літ. Ж), колодязь (літ.М); вагова (літ.Н).
Водночас, сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу «будівлі сільськогосподарського призначення», не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Обираючи за вихідне поняття «сільськогосподарське призначення», у зв'язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його застосування у сільськогосподарській діяльності, лісівництві та рибному господарстві), а насамперед з використанням будівлі з метою провадження сільськогосподарської діяльності.
Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для ведення сільськогосподарської діяльності, лісівництва та рибного господарства.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір від 04.01.2016 про спільну діяльність, зокрема, щодо організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней.
Суд помилково вдався до оцінки змісту договору, вказавши, що в ньому взагалі не конкретизовано який вид діяльності сторони будуть вести, не зазначено про вирощування поголів'я свиней та інших свійських тварин, із залученням власних об'єктів нерухомого майна та засобів виробництва, відповідно до їх цільового використання, а також не встановлено про розподіл доходів тощо, адже це виходить за межі компетенції адміністративного суду.
Натомість, є достатнім для оцінки судом на предмет ведення позивачем сільськогосподарської діяльності положення договору, з яких вбачається, що сторони домовилися про організацію відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней.
Також поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності як ФОП ОСОБА_1 , так і ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 розведення свиней.
Факт здійснення сільськогосподарської діяльності в спірному періоді також підтверджується інформацією про наявність поголів'я в сільгосп господарствах різної форми власності станом на 2022 рік, копії яких містяться в матеріалах справи.
В свою чергу, податковим органом не надано належних доказів, які спростовують доводи позивача та надані ним докази. Також відповідачем не надано до суду доказів щодо використання комплексу будівель за нецільовим призначенням, як то передача їх третім особам в оренду, лізинг, позичку тощо.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню я таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року в адміністративній справі № 340/6656/23 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 0080682-2410-1126 від 24.04.2023.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 04 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 04 червня 2024 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова