про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2024 рокусправа № 380/11422/24
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ від 26.04.2023 № 1489/5 Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Марушко Анастасії Петрівни».
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви суддею встановлено, що предметом оскарження є Наказ Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Марушко Анастасії Петрівни» № 1489/5, який прийнято відповідачем 26.04.2023.
Із цим позовом позивачка звернулася 28.05.2024, що свідчить про пропуск позивачкою шестимісячного строку звернення до суду.
У позовній заяві позивачка також зазначила, що про наявність оскаржуваного Наказу позивачу не було відомо станом на час його прийняття, оскільки останній не було доведено до відома позивача. Про такий стало відомо з матеріалів кримінального провадження № 42023142270000067 після отримання від ВП № 2 ЛРУП № 2 ухвали Перемишлянського районного суду Львівської області № 449/1382/23 про надання дозволу на доступ до матеріалів реєстраційних справ, які власне і були предметом дослідження камеральної перевірки Мін'юсту і викладені в Акті, надісланої на адресу Глинянської міської ради 09.11.2023.
З приводу таких доводів позивачки суддя зазначає таке.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен дізнатися”, що містяться в статті 122 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову), дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 826/123/17 (провадження № К/9901/52573/18) де Верховний Суд вказав, що "встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім того, колегія суддів вважає недоречними доводи позивача про те, що йому не було відомо про правові підстави оскаржуваних рішень, тому що порушення прав позивача, на які він вказує в позові, ним обґрунтовано саме наявністю оскаржуваних рішень. Саме рішення впливають на правовідносин, а не їх обґрунтування".
У свою чергу, суддя зазначає, що шестимісячний строк звернення до суду з 09.11.2023 (за підходу, визначеного позивачкою) закінчився 09.05.2024. Тому наведені позивачкою доводи суддя вважає неповажними, адже ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, який на її думку обчислюється з 09.11.2023, не навівши жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачці для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачці усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
3. Роз'яснити позивачці, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна