31 травня 2024 рокусправа № 380/6177/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 06.02.2024 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника). 06.02.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії відповідно Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому показник середньої заробітної плати враховувався у сумі 3764,40 грн., тобто за 2014-2016 роки та підвищень коефіцієнтів підвищення (індексацій) пенсії, взамін правильного показника середньої заробітної плати по Україні, який мав враховуватись за останні три роки, що передували року звернення (2024) із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2021-2023 роки. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, а дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є протиправними.
Ухвалою від 25.03.2024 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 25.03.2024 отримано відповідачем 26.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та 06.02.2024 звернувся із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно розрахунку обчислення пенсії ОСОБА_1 середній заробіток для обчислення пенсії враховано за 2014-2016 роки.
Також суд зі змісту відповіді ГУ ПФУ у Львівській області від 29.02.2024 № 5810-5360/3-52/81-300/24 на заяву позивача суд встановив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком). Загальний (страховий) стаж, який враховано для обчислення розміру пенсії становить 37 років 08 місяців 10 днів (врахований по 07.08.2013), коефіцієнт страхового стажу - 0,37667. Середньомісячний заробіток обчислений за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.07.2013 за даними персоніфікованого обліку, який визначено із врахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого сплачені страхові внески 7405,03 грн., що становить 21781,30 грн. (7405,03 грн. * 2,94142 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати з 06.02.2024 складає 8251,58 грн., в т.ч.: 8204,36 грн. - розмір пенсії за віком (21781,30 грн. * 0,37667); 47,22 грн. - доплата за понаднормовий стаж за 2 роки (2361,00 грн. * 2%). Проінформував, що 23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” (далі - Постанова 185). З 01.03.2024 Пенсійний фонд України провів перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій у розмірі 1,0796 та перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 - 2361,00 грн. В результаті проведеного перерахунку середньомісячний заробіток для обчислення розміру Вашої пенсії становить 23515,09 грн. (7994,47 грн. * 2,94142 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 складає 8904,65 грн., в т.ч.: 8857,43 грн. - розмір пенсії за віком (23515,09 грн. * 0,37667); 47,22 грн. - доплата за понаднормовий стаж за 2 роки (2361,00 грн. * 2%). Враховуючи зазначене, підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеної частиною другою статті 40 Закону 1058 за 2021-2023 роки немає.
Вважаючи дії відповідача щодо обчислення з 06.02.2024 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по України за 2014-2016 роки протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Суд зазначає, що спірним у цій справі є питання розрахунку розміру пенсії, призначеної з 06.02.2024 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Відповідно до положень ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно матеріалів справи, позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає підстави для висновку, що призначена позивачу пенсія за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» не входила до правового регулювання Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Позивач, отримуючи пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення» , не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Таким чином, призначення позивачу пенсії за віком з 06.02.2024 відповідно до приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відбулось вперше.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В свою чергу, приписами ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
У той же час, ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом «Про пенсійне забезпечення», то призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої за цим законом.
Поряд з цим, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Висновки аналогічного за змістом характеру викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 23.03.2023у справі № 240/4170/19.
Таким чином, враховуючи, що з 20.09.2007 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 15.01.2024 необхідно розцінювати як таке, що відбулося вперше.
З огляду на наведене, відповідач зобов'язаний був з 06.02.2024 призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058.
При цьому суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що позивачу пенсія за вислугу років призначалася відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте підставою для розрахунку розміру пенсії брався до уваги Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 вказаного Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання протиправним рішення відповідача можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування із 06.02.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.02.2024 пенсію за віком призначену на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 31.05.2024.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна