03 червня 2024 рокусправа № 380/27251/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсацію за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсації за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач протиправно виплачував позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2016 - 2017 роках, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2016-2017, компенсацію за невикористану основну відпустку, компенсацію за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення. Для відновлення свого порушеного права позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 27.11.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Ухвалою від 11.12.2023позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати обумовлену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 07.02.2024 у справі №380/27251/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 про повернення позовної заяви у справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
23.02.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Львівським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Лунь З.І.
Ухвалою від 28.02.20224 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини 5 статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд встановив таке.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 20.02.2017 №169-ос полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас на підставі п.п. «б» (за станом здоров'я) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом від 23.02.2017 №91-ос полковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення з 01.03.2017.
01.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із інформаційним запитом про надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби.
На адвокатський запит представника позивача щодо характеру та цільового призначення нарахованих та виплачених ОСОБА_1 коштів відповідач листом повідомив, що в серпні 2020 позивач отримав кошти в сумі 30241,50 грн. із розрахунку: нарахована індексація - 16834,50 грн.; нарахована компенсація за невикористану відпустку АТО - 13867,53 грн.; перерахований військовий збір - 460,53 грн.
Позивач вважаючи, що розрахунок допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди йому проведено без врахування індексації грошового забезпечення, звернувся через свого представника до суду.
Рішенням Львівського кружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №380/14864/22 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по березень 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум, а також зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2015 року по 21.08.2020.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 № 380/14864/22 відповідачем нараховано грошове забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2015-2017 роках, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористані дні відпусток та щомісячну додаткову грошову винагороду за період з січня 2016 року по березень 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, а також компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2015 року по 21.08.2020) у загальному розмірі 34056,08 грн. При цьому, із вказаних сум утримано ПДФО на суму 6130,09 грн та військовий збір у розмірі 510,84 грн.
Виплату вказаних грошового забезпечення у сумі 27415,15грн відповідачем здійснено 23.05.2023, що підтверджується наданою позивачем випискою по картковому рахунку позивача в АТ «Приватбанк» та не заперечується відповідачем.
Рішенням Львівського кружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №380/14355/22 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2017 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 № 380/14355/22 відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 26651,62 грн. При цьому, із вказаних сум утримано ПДФО на суму 4797,29 грн та військовий збір у розмірі 399,77 грн.
Виплату вказаних грошового забезпечення у сумі 21454,56грн відповідачем здійснено 15.06.2023, що підтверджується наданою позивачем випискою по картковому рахунку позивача в АТ «Приватбанк» та не заперечується відповідачем.
25.10.2023 до відповідача було скеровано адвокатський запит в якому просив враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 в справі №380/14355/22, яким зобов'язано Західне регіональне управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2017 включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку (передбачену п. 17 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантій їх соціального захисту»), одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової винагороди із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
У відповіді на адвокатський запит від 30.10.2023 № 11/9544-23-Вих відповідач повідомив, що підстави для задоволення адвокатського запиту відсутні.
Проте, при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсації за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно не враховано у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.
У період виникнення спірних правовідносин, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).
Згідно з п. 1.2 Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Підпунктом 3.7.1 п. 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.09.2010 (далі - Постанова № 889, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 899 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання постанови № 889 Міністерство внутрішніх справ України наказом від 02.02.2016 №73 затвердило Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція - №73).
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:
1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:
військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;
військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;
2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з п.п. 5, 6 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами (але не раніше дня видання наказу про призначення), і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних начальників (командирів).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Так, судом встановлено, що під час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у липні 2016року у розмірі 9905,38грн. та лютому 2017року у розмірі 9905,38грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у липні 2016року у розмірі 1400,00грн. та у березні 2017 року у розмірі 1400,00грн.; компенсації за невикористану основну відпустку у березні 2017 року у розмірі 17165,07грн.; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у березні 2017року у розмірі 130266,50грн., а також в серпні 2020року компенсацію за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2015-2017 роки у розмірі 1 867,53грн.
Окрім цього, у період з лютого 2016 року по березень 2017року відповідач виплачував позивачу щомісячно додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.
З даного приводу суд зауважує, що у постанові від 06.02.2019 в справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 30.11.2023 у справі №380/21619/21.
Щодо систематичного характеру індексації, суд також вказує, що така була нарахована позивачу за кожен місяць спірного періоду, що підтверджується відповідною розрахунком відповідача.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених вище висновків Верховного Суду, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як його складова, має враховуватись при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Таким чином бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсації за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є протиправною.
З метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсації за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Західного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсацію за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виплаченої у 2016-2017, компенсації за невикористану основну відпустку, компенсації за додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2017роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по березень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та вже виплачених сум.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.