про повернення позовної заяви
04 червня 2024 рокусправа № 380/11533/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Покровської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, (далі - відповідач-1), Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), Покровської міської ради (далі - відповідач-3), у якому просить:
Мовою оригіналу
"…3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення сформовані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області, а саме:
ППР 0067411-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0067412-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0067413-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0067407-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0067408-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0067410-5850-0409 від 26.07.2019
ППР 0107264-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0107265-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0107266-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0107267-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0107268-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0107269-5405-1303 від 29.05.2020
ППР 0827165-2407-1303 від 08.06.2021
ППР 0827166-2407-1303 від 08.06.2021
ППР 0827167-2407-1303 від 08.06.2021
ППР 1378268-2407-1303 від 31.12.2021
ППР 1378268-2407-1303 від 26.10.2021
ППР 1378269-2407-1303 від 26.10.2021
ППР 1378270-2407-1303 від 26.10.2021
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 10219/04-36-24-11 від 07.07.2022
ППР 2149596-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 2149596-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 2149597-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 2149598-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 2149599-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 2149600-2411-1303 від 06.09.2022
ППР 1145332-2411-1303 від 02.05.2023
ППР 1145333-2411-1303 від 02.05.2023
ППР 1145334-2411-1303 від 02.05.2023
ППР 1145335-2411-1303 від 02.05.2023
ППР 1145336-2411-1303 від 02.05.2023
ППР 1145337-2411-1303 від 02.05.2023
Які постановлені всупереч діючому законодавству та Конституції України.
4. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, якою на підставі податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Львівській області (іншого податкового органу - ГУ ДПС у Львівській області) сформовано податкові вимоги від 28.07.2023 року № 0014026-1311-0436, № 0011601-1309-0409 від 06 червня 2022 р.
5. Визнати нікчемними з моменту їх постановлення наступні рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 34081234 юридична адреса м. Покров, Дніпропетровської області вул. Центральна, 48 "Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки", як такі що постановлені з порушенням ст. 34 ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської" ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме:
Рішення № 2 від 13.01.2017 р. (Додаток 15)
Рішення № 3 від 13.01.2017 р. (Додаток 16)
Рішення № 17 від 22.12.2017 р. (Додаток 17)
Рішення № 18 від 22.12.2017 р. (Додаток 18)
Рішення № 7 від 2.06.2018 р. (Додаток 19)
Рішення № 12 від 29.03.2019 р. (Додаток 20)
Рішення №3 від 30.06.2021 р. (Додаток 21)
6. Зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області внести зміни в облікову картку платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельного податку".
Частиною 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, слід зазначити наступне.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України.
Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Водночас, ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які необхідно розглядати в окремих, самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводить позивач на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права.
Тобто, підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач.
Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є:
1) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень;
2) визнання протиправними та скасування податкових вимог;
3) визнання протиправними та скасування рішень Покровської міської ради;
4) зобов'язання відповідачів - 1,2 внести зміни в облікову картку платника податків.
Отже, одна частина заявлених позивачем позовних вимог стосується оскарження індивідуальних актів (ППР, податкова вимога) та зобов'язання вчинити дії, а інша частина стосується оскарження позивачем рішень Покровської міської ради про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, тобто рішень органу місцевого самоврядування, які мають ознаки нормативно-правових актів, оскільки в них закріплено обов'язкове правило поведінки загального характеру для невизначеного кола осіб.
Відповідно до п. 18, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Варто зауважити, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування, визначені статтею 264 КАС України.
Отже, спір з приводу оскарження рішень Покровської міської ради Дніпропетровської області, повинен вирішуватися за правилами статті 264 КАС України.
Натомість спір з приводу оскарження податкових повідомлень рішень та податкових вимог вирішується судом з урахуванням приписів ст. ст. 12, 180, 181, 257-262
Отже, оскарження нормативно-правових та індивідуальних актів вимагає різних процесуальних підходів і регулюється різними нормами КАС України. Враховуючи ці особливості, позовні вимоги щодо оскарження нормативно-правових та індивідуальних актів не можуть розглядатися в одному провадженні, оскільки це ускладнює процес і порушує встановлені законодавством процедури.
За наведених обставин, суддя дійшла висновку, що позовні вимоги про оскарження нормативно-правових актів та індивідуальних актів не можуть розглядатися в одному провадженні. Це обумовлено різними правовими природами цих актів та особливостями процесу їхнього оскарження, які визначені КАС України.
Варто зауважити, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, слід дійти висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які закріплені у статті 172 КАС України.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
При цьому, слід зауважити, що статтею 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України, суддя дійшла висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.
Отже, допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачу свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.
При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03)Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).
У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.
З огляду на те, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, позовну заяву разом з усіма доданими до неї документами необхідно повернути позивачеві.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст. ст. 243, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Покровської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, разом із доданими до неї документами повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна